УКР
ICTV - Разом краще
ICTV Ранок 24.08.2021 10:14
24.08.2021 10:14
Поділитися

Святкування крізь сльози на очах. Що для мене Незалежність?

Україна фото Софія Сукач фото
Софія Сукач
Lifestyle-блогерка

Я дуже чітко пам’ятаю той день, коли мені довелось подорослішати.

20 лютого 2014, прийшовши зі школи, я побачила у прямому ефірі, як розстрілюють Небесну сотню.

Саме тоді я написала свій перший вірш.

Він був про смерть. Як і в принципі всі інші вірші, написані мною у той період.

Хіба могла 7-класниця віддячити майданівцям, кіборгам, загиблим героям АТО якось по-іншому?

Окрім трагічного натхнення, до мене тоді завітало ще й сильне переконання — я ніколи не зраджу тій святій ідеї, за яку вони поклали життя…

Фото: IMDb

Ви скажете, що я дуже дивно почала своє привітання із таким світлим святом.

Але хіба можна по-іншому?

Я, 19-річна донька України, ледь не половину свого життя споглядаю її боротьбу.

А насправді триває вона значно довше.

Також по темі: Ностальгія за "совком". Чому деякі українці досі сумують за часами СРСР? 30-річчя Незалежності: добірка зворушливих пісень про Україну Із чим у тебе асоціюється Україна? Інтерактив до Дня Незалежності

Чомусь так склалось історично, що нашій красивій, волелюбній, норовливій мамі завжди доводилось виборювати своє право на існування.

Але скільки б разів її не намагалися ставити на коліна, вона піднімалася знову і знову.

На зло всім царям, королям, вождям, диктаторам…

Фото: IMDb

Так, Україну не зламати. Для цього вона занадто сильна і витривала…

Але чомусь мені здається, що її ніжна душа втомилася від тих довгих і виснажливих років боротьби.

Бачити, як щодня несправедливо гинуть її найкращі діти, — невимовно боляче.

Вона ж так щиро бажає їм щастя…

Відчувати, як родючі поля вже котрий вік поспіль зрошуються кров’ю, — до жаху сумно.

Вона б воліла, щоб тут радше водили гаївки…

Вкотре падати і розбивати коліна — до сліз неприємно.

Вона мріє, щоб затягнулися рани непростого минулого…

Фото: IMDb

Моїй незалежній, сильній, витривалій Україні сьогодні — 30!

У неї позаду багато болю, а попереду ще більше щастя.

І перед тим, як наша Мама задує свічки на святковому торті, нехай у наших серцях гучно і єдино пролунає бажання істинної Незалежності.

Одного дня рани таки перестануть кровоточити, гармати назавжди затихнуть,

І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.

Нагадаємо, раніше ми підбивали підсумки 30-річчя Незалежності України.

Фото: IMDb

Маленькі одкровення великого міста

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

24.08.2021 10:14



Загрузка...

Дивіться на ICTV

ВГОРУ
Вгору

    Spelling error report

    The following text will be sent to our editors: