Я люблю спілкуватися із тими, хто зовсім випадково зустрічається на моєму шляху.
Неважливо — у купе потяга чи у менш комфортний автобус, вони приносять із собою безцінні уроки, якими Хтось згори вберігає мене від помилок…
Дорогою із Варшави, де я гостювала у батьків, мені зустрілася одна чарівна жінка.
Я одразу помітила, що пані на сусідньому сидінні зовсім не схожа на класичну заробітчанку, і мої здогади виявилися не хибними.
Вона першою завела розмову, що не стихала близько трьох годин, і подарувала мені безліч думок для подальших роздумів.
Рік тому разом із дітьми вона переїхала у Варшаву, дозволивши собі виконати свою давню мрію — пожити за кордоном.
Таке, на перший погляд, цілком здійсненне бажання жевріло у серці жінки ще з юності, і змогло стати реальністю аж у віці 40 років, коли вона нарешті поставила себе на перше місце.
Моє покоління не вміло любити себе, йому вбивали у голову, що егоїзм — це завжди зло, — промовила, на моє здивування, вона.
А потім почала розповідати про наслідки такої ідеології:
- постійне порушення власних кордонів;
- тривожні дзвіночки, на які людина, сповнена любові до себе, обов’язково зверне увагу;
- довготерпіння нещасливого шлюбу;
- ігнорування гіперконтролю родичів, які, звісно, “хотіли для неї як краще” тощо.
Перед тим, як зануритися у нетривкий “автобусний” сон, жінка порадила мені запастися здоровим егоїзмом, щоб здобути справжнє щастя, а не годувати себе його примарними ілюзіями.
Залишившись наодинці з тисячами думок, я дійшла висновку, що справа далеко не в поколіннях.
Для більшості з нас егоїзм асоціюється із чимось негативним та вкрай неприємним.
Але нічого гріховного у цьому слові немає.
Керуватися своїми інтересами, не шкодячи при цьому іншим — головна ціль здорового егоїзму і водночас неабиякий талант.
Дбати про власне здоров’я, інвестувати у саморозвиток, закривати очі на руйнівні поради інших, вміти казати “ні”, спілкуватися із тим, з ким хочеться, дозволити собі здійснювати власні мрії…
Так, без цього, звісно, можна прожити. Але чи хочу я такого життя?
Також по темі: Ризикований секстинг: психолог розповів, як вберегти дітей від інтимної переписки Психологиня про впевненість у собі: чому багатьом її бракує і що з цим робити Бунт років: як розпізнати кризу середнього вікуРозумію, що не завжди все настільки однозначно.
Мої батьки й самі не раз відкладали у довгий ящик похід до лікаря, збираючи гроші на наші з сестрою пуховики.
Але почати слід із безкоштовного, наприклад, із усвідомлення власної цінності.
Певна, тоді Хтось згори, побачивши, що ми нарешті наважилися на щастя, неодмінно його подарує!
Нагадаємо, раніше ми допомагали обрати модний образ у школу.
Фото: Pexels
