Повітряна тривога: за яким принципом вмикають сирени та чому це так важливо

Усе, що потрібно знати про повітряну тривогу.

Сирени вже стали звичним явищем для більшості жителів України.

У багатьох областях українці просинаються й засинають під гучне виття, що сповіщає про небезпеку.

Попри те, що за майже місяць війни громадяни неабияк утомилися бігати в укриття, нехтувати сигналами тривоги не слід.

Речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат пояснив, як працює повітряна тривога та чому вона така важлива в умовах війни.

Детальніше читайте в матеріалі.

Усе, що потрібно знати про повітряну тривогу

Скільки часу від початку тривоги є, аби сховатися?

Варто розуміти, що інформація про можливу загрозу потрапляє у відповідну службу за лічені хвилини після фіксації ворожого літака або ракети.

Після отримання даних, сирену одразу вмикають у певних регіонах.

Сигнал небезпеки може сповіщати про насування авіації окупантів або про те, що місцевість уже зазнала авіаудару.

У мирного населення Києва зазвичай є від 20 до 60 хвилин, аби сховатися.

Варто зазначити, що такий проміжок часу можливий, якщо ракети зафіксували в акваторії Чорного моря або ж на території Білорусі (швидкість польоту — 800 км на годину) та дорогою їх не зіб’є ППО.

Як виявляють загрозу в небі?

Зараз процес виявлення ворожих літаків та ракет значно ускладнився.

Річ у тім, що цим займалися радіолокаційні підрозділи Повітряних сил ЗСУ, що зазнали ударів у перший же день війни.

Юрій Ігнат зазначив, що радіолокаційні системи відновили, однак частину ворожих об’єктів вона не розпізнає, тож доводиться користуватися іншими джерелами інформації.

Виявити абсолютно всі ракети й літаки неможливо.

Часом деякі міста зазнають ударів без попереднього сигналу тривогу, що свідчить про те, що повітряні сили заздалегідь не побачили ворога в небі.

Однак панікувати не варто: більшість загроз спеціальні служби все ж розпізнають.

Чому не всі ракети можна розпізнати до удару?

Варто розуміти, що ворожі снаряди вкрай малопомітні.

Вони пролітають дуже низько й постійно маневрують.

— Літаки ще десь можна побачити нашими засобами – розвідки, супутниковими, іншими механізмами. А от відрив ракети від них простежити фактично неможливо. А вони запускають цих ракет з десяток, двадцяток”, – розповідає Ігнат.

Однак цивільні дуже часто помічають ворожі об’єкти або дим від них у небі.

За яким принципом вмикають сирену в різних містах?

Коли повітряні сили фіксують приблизний маршрут ракети, тривогу вмикають в усіх містах, над якими вона летітиме.

У всіх цих містах, а може навіть і ліворуч, і праворуч від них вмикається повітряна тривога – бо невідомо, куди та ціль впаде. Пролетіла Одесу – там вимикають, летить далі. І так поетапно ця система оповіщення діє по всій території країни, щоб люди принаймні встигли сховатися в укриття, — розповів Ігнат.

Саме тому ми так часто чуємо сирену, після якої нічого не відбувається: місто просто входить до маршруту ворожої ракети.

Гучне виття лунає після всіх виявлених об’єктів, навіть якщо вони невеликі.

Сигнали тривоги часом вмикають і після удару, аби сповістити про можливий наступний приліт.

До речі, відсутність сирени перед ударом може свідчити або про те, що загрозу вчасно не виявили, або про збій в системі сповіщення.

Чому так важливо реагувати на повітряну тривогу?

Українська ППО збиває приблизно 10 відсотків ворожих ракет.

Слід зазначити, що й збиті ракети часто стають причиною пожеж і обвалів будинків.

— Ховатись треба в будь-якому випадку. Або розраховувати на Бога. Але краще йти ховатися — перечекати, відійти від військового об’єкта, якщо ви десь поруч, — наголосив Юрій Ігнат.

Не варто сподіватися на чудо або ж за звуками намагатися розпізнати, який саме об’єкт летить у небі.

Зробити це може лише професіонал.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що робити, якщо чутно сигнал тривоги.

Фото: Unsplash