Чотири втрачені можливості: рецензія на стрічку Найкращі вихідні

Минулого тижня відбулась прем’єра стрічки Владислава Климчука “Найкращі вихідні” кіноальманаху про чотири подорожі до столиці та пригоди в ній.

Кирило Пищиков подивився стрічку і розповідає, що в цій стрічці пішло не так, і чому її насправді можна вважати довжелезною рекламою фестивалю Atlas Weekend.

Паралельно одне з одним до Києва прибувають різноманітні гості.

Німець Ганс закохався “по інстаграму” в українку Олю, що працює координаторкою на фестивалі. Саме тому хлопець вирішує приїхати до української столиці, щоб зізнатись дівчині в коханні, а також стати волонтером на “Атласі”.

В той самий час компанія пацанів з Кривого Рогу їдуть в Київ, щоб влаштувати грандіозну парубоцьку вечірку для свого друга, що вирішив одружитись.

Тінейджерка Аліса ж вирушає в столицю, щоб знайти свого батька – рок-зірку місцевого розливу.

І водночас з цим львів’янка Мирослава разом із молодшим братом Лесиком приїжджає на важливу співбесіду автостопом (!).

Мрії та бажання всіх героїв зіштовхнуться з реальністю, а у фіналі конфлікти магічним образом вирішаться на фестивалі під пісні українських зірок.

На папері кожна з чотирьох історій в “Найкращих вихідних” могла б стати окремим фільмом, адже в них є нормально окреслені конфлікти.

Пацани з Кривого рогу потрапивши до столиці рефлексують над клятвою юності – вони пообіцяли бути холостяками, однак через пригоди та розмови одне з одним відрефлексують своє дорослішання.

Львів’янка Мирослава, що одна виховує молодшого брата після смерті батьків, заново розуміє цінність сім’ї й наскільки вона важливіша за кар’єру.

Аліса стикнеться з власними ілюзіями щодо батька, а німець Ганс зрозуміє чим інтернет-закоханість відрізняється від реальної. При цьому історія Ганса насправді найцікавіша, адже автори явно надихалися стрічкою “Похмілля у Вегасі”, прописали схожу інтригу, тільки Ганс разом зі своєю пасією Олею шукає хедлайнера фестивалю Петера Похерра (мабуть, ім’я повинно смішити).

Проте в фільмі “Найкращі вихідні” жодна із запропонованих історій так і не розвивається по-справжньому.

Всі вони прописані поверхнево й без глибини, що викликає відчуття, немов стрічку насправді зробили із чернеток нереалізованих раніше сценаріїв.

Проте фундаментальна проблема фільму насправді не в тому, що історії пласкі та недокручені – насправді стрічка не працює саме як альманах, адже герої цієї історії майже ніяк не пов’язані одне з одним, і фактично ніяк одне з одним не взаємодіють.

І у стрічки був би шанс бути краще, якби герої цих історій хоча б якось перетинались одне з одним. Проте взаємодії між ними немає.

Звісно, кіноальманах як форма не завжди потребує переплетіння історій та взаємодії центральних героїв одного сюжету з іншими, як це працює, наприклад, у фільмі “Кримінальне чтиво” Квентіна Тарантіно.

Проте якщо історії ніяк не пов’язані сюжетно, вони хоча б повинні бути пов’язані тематично.

Але великої об’єднавчої теми в “Кращих вихідних” немає, окрім одної – фестивалю Atlas Weekend.

Глядачу пропонують просто повірити в єднальну силу Вєрки Сердючки, хоча чітко позначена вона лише в одній з чотирьох історій, але кіно – це все ж не застілля, і одної пісні не достатньо, щоб об’єднати різних людей в музичному екстазі.

Проте одна центральна тема в “Найкращих вихідних” все ж є – всюдисущий і безсоромний продакт-плейсмент.

Враховуючи що фільм в цілому одна велика реклама фестивалю, то це справжнє досягнення, адже авторам стрічки вдалось вставити рекламу в рекламу, що своєю чергою справжнє постмодерністське досягнення, що може встати в один ряд з такими фільмами як “Емоджі Муві” чи “Angry Birds у кіно”.

Ще одна річ, яка начебто об’єднує героїв – зіркові камео.

Наприклад, вони дивляться шоу Олексія Дурнєва, який в типовій манері постійно глузує з фестивалю та його відвідувачами, а один з персонажів якийсь час тусується з Альоною Альоною.

Однак ані реклама, ані зіркові камео не приховають від глядача той факт, що у стрічки немає серця.

І хоча якісь жарти, музичні номери чи Ірма Вітовська в одній з другорядних ролей можуть трохи радувати, у своїй суті ж “Найкращі вихідні” так і залишаться фільмом з купою втрачених можливостей, надлишком настирливої реклами та недопрацьованим сюжетом.

Нагадаємо, раніше ми публікували рецензію на фільм Паралельні матері.

Фото: IMDb

Кирило Пищиков