УКР
ICTV - Разом краще
УКР
ICTV Ранок 28.11.2021 16:45
28.11.2021 16:45
Поділитися

Непокоїтися про майбутнє. Що таке тривога та як її подолати

Непокоїтися про майбутнє. Що таке тривога та як її подолати

Тривога та тривожні розлади: як виявити та подолати проблему. 

Психологічне здоров’я далеко не завжди є пріоритетом сучасних людей.

Надмірне занепокоєння майбутнім, страхи, фобії здаються дивакуватими.

Однак статистика та прогнози спеціалістів переконують: такі проблеми не можна ігнорувати.

У 2015 році тривожні розлади увійшли до десятки хвороб, які призводять до втрати працездатності.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у 2017 від тривожності страждали 264 мільйони дорослих людей.

Практично дві третини з них жінки. Пандемія тільки загострила ситуацію. 

психолог Наталія Шматко

Психолог Наталія Шматко

Ранок у Великому Місті поспілкувався із жіночим психологом Наталією Шматко та дізнався, як виникає тривожність, хто перебуває у групі ризику тривожних розладів та чим можна зарадити, коли від тривожності страждає ваша близька людина. 

Як виникає тривога 

В осінньо-весняний період загострюються всі хронічні захворювання. Настає період дощів та не дуже комфортної погоди.

Люди багато часу проводять удома, рідше виходять на вулицю та більше концентруються на своїх внутрішніх переживаннях.

До того ж скорочення тривалості світлового дня інколи негативно впливає на режим.

Усі ці фактори сприяють розвитку підвищеної тривожності, — пояснює Наталія Шматко. 

Тривога: коли починати бити на сполох 

Тривога — одна з базових емоцій, наш спосіб реагування на зовнішнє середовище.

Адекватна ситуативна тривога є нормою та допомагає підготувати людину до певної небезпеки в майбутньому.

Тривога виникає у відповідь на різні подразники зовнішнього середовища, які можуть асоціюватися в людини з раніше пережитим негативним досвідом.

Особливість у тому, що тривога завжди направлена на майбутнє.

Ми ніколи не тривожимося про щось у минулому чи в теперішньому.

Ми можемо боятися чогось сьогодні, і коли певна проблема виникає, наша енергія буде направлена на її вирішення “Що мені зробити, щоб із цим впоратися?”.

А коли ми думаємо про те, що потенційно може статися і як ми зможемо вирішити це питання, то починаємо мислити в стилі “А що, якщо раптом?”.

Коли ситуативна тривога повторюється все частіше і частіше, починає заважає функціонувати в повсякденному житті, тоді це переростає в тривожні розлади.

Це стан, який самотужки людина подолати вже не може, потрібна допомога спеціаліста. 

хлопець фото

Види тривожних розладів

— Поширені тривожні розлади окремі фобічні тривожні розлади, коли людина боїться чогось, що є небезпечним у певний момент. Наприклад, людина боїться авіаперельотів або їй страшно їздити в ліфті. Вона це робить, але не в розслабленому, а в дуже напруженому стані. Або ж взагалі уникає будь-якої взаємодії із тим, що її лякає.

Дуже часто спеціалісти мають справу з генералізованим тривожним розладом. Це комбінація різних тривожних проявів — як психічних, так і соматичних. Людина може надмірно хвилюватися про здоров’я, боятися зовнішнього середовища, тривожитися за життя та здоров’я близьких тощо.

Дуже поширений соціальний тривожний розлад, наприклад, коли в людини є страх публічних виступів. Окрім того, дуже багато людей зараз страждають від панічних розладів, в основі яких також лежить тривожність, — резюмує психолог. 

Тривога: в усьому винна генетика?

Наталія Шматко зауважує, що тривожність може бути пов’язана з генетичною схильністю. 

Усе залежить від вроджених параметрів нервової системи.  У кожного вона має свою швидкість, збудливість, час на заспокоєння.

Хтось швидко дратується, але і швидко заспокоюється, а є люди, які швидко дратуються, але заспокоюються дуже повільно.

Ті люди, у кого нервова система є більш збудливою, але гальмується повільно, більш схильні до ситуативної тривоги і відповідно до тривоги особистісної.

Сильний вплив має і наявність тривоги у значимих дорослих. У дитинстві людина могла спостерігати, як батьки бурхливо реагували на щось.

Приміром, якщо мама занадто сильно переймалася здоров’ям дитини, є висока ймовірність, що дитина буде дублювати таку поведінку у власному житті.

мама фото

Чи можна подолати тривогу

Знизити рівень тривожності можна в роботі зі психологом. Особливо слід звернути увагу на спеціалістів напряму когнітивно-поведінкової терапії. 

З метою самодопомоги варто освоїти техніки, які допомагають опанувати себе в гострій ситуації. 

Але такі техніки лише допомагають в окремих ситуаціях і не гарантують, що розлад зникне і не повернеться. Тому робота із психотерапевтом для людей із тривожними розладами є обов’язковою

Психолог акцентує: стан тривоги має не лише психологічні, а й соматичні прояви. 

Людина глибоко і часто дихає, у неї пришвидшується серцебиття, напружуються м’язи, може з’явитися нав’язливий кашель і так далі.

Коли ми говоримо про методики, які допомагають зменшити такі гострі прояви, можемо працювати як через психіку, так і через тіло.

Через психіку ми працюємо за допомогою медитацій, розмови зі спеціалістом або бесіди з кимось близьким.

У людини, яка тривожиться, емоційна система домінує над раціональною, тому слова “не хвилюйся”, “заспокойся” не діють.

У таких ситуаціях можна піти іншим шляхом — спочатку заспокоїти тіло. 

У такому разі ефективними будуть вправи усвідомленого дихання. Є техніка “4-5-6”. Робимо глибокий вдих носом, паралельно рахуючи до чотирьох, далі затримуємо дихання і рахуємо до п’яти, видихаємо ротом і паралельно рахуємо до шести. Потрібно повторити від трьох до п’яти таких циклів. Коли ми тривожимося і часто дихаємо, в організмі збільшується кількість кисню і зменшується кількість вуглекислого газу. Глибокі вдих та видих і затримка дихання збільшують концентрацію вуглекислого газу та вирівнюють баланс.

Ще одна ефективна техніка релаксація (усвідомлене розслаблення м’язів). Почергово потрібно сильно напружувати різні м’язи тіла (стопи, литки, сідничний м’яз і так далі), а потім розслабляти. Якщо релаксацію комбінувати із дихальними вправами, результат буде ще кращий. 

Чи допоможе коригування графіка дня та способу життя

Зазвичай тривожні люди мають порушений графік сну. Складно визначити: порушення сну провокує тривогу чи тривога негативно впливає на сон.

У будь-якому разі важливо скорегувати режим сну та відпочинку, наповнити життя людини позитивними емоціями та креативними заняттями.

Є теорія, що люди з підвищеною тривожністю мають багато нереалізованої творчої енергії.

Якщо ця енергія не знаходить втілення у певній діяльності, вона перероджується в тривогу.

Також варто звернути увагу на харчування. Є продукти, які працюють як компенсатори.

Наприклад, при розладах харчової поведінки людина в стані тривожності починає у великій кількості їсти солодощі.

У конкретній ситуації це справді допомагає знизити тривогу, тому що солодке підвищує концентрацію в крові гормонів радості та задоволення.

Але в подальшій перспективі це може негативно вплинути на загальний стан здоров’я  і таким чином спровокувати психологічні проблеми в майбутньому. 

За можливості також слід усувати фактори, які загострюють проблему.

Наприклад, якщо робота стресова, а керівник постійно кричить, вганяє у тривожний стан, потрібно замислитися про звільнення.

Але все дуже індивідуально, адже людина може відчувати підвищену тривожність і в нормальних умовах праці та здоровій атмосфері в колективі. Хоча зміна діяльності справді часто допомагає.

Також по темі: Гостьовий шлюб: стосунки майбутнього чи ілюзія сім’ї? Розуміння своїх почуттів. Що таке емоційний інтелект і чому він важливий — думка психолога Як зрозуміти, що тобою маніпулюють: 7 ознак психологічної агресії

Як допомогти близькій людині

Наталія Шматко наголошує: якщо ви помічаєте, що хтось із ваших близьких має підвищену тривожність,  у жодному разі не кажіть йому або їй фращи на кшталт “не вигадуй”, “з тобою все нормально”, “ти себе накручуєш”. 

Це дуже негативно впливає на людину, яка перебуває в тривожному стані, адже це відчуття дуже суб’єктивне, його важко пояснити. Але людина справді почувається погано і коли чує фрази “ти сам собі придумуєш”, вона ніби залишається наодинці зі своєю проблемою і ще більше зависає в цьому стані.

Про тривожний розлад  можуть свідчити не лише поведінкові, а й соматичні синдроми.

Людина постійно хоче відчинити вікно, бо їй бракує повітря, у неї тремтять руки, калатає серце чи болить голова.

Якщо ви помічаєте схоже в когось із близьких, можливо, він зіткнувся з цією проблемою.

Найкраще вчинити в подібній ситуації так: запитати “Як я зараз можу тобі допомогти?”.

обійми фото

Якщо це ваша дуже близька людина (партнер, друг, родич), можна підійти, обійняти її та сказати “Я тут, зараз, з тобою. Давай разом подумаємо, як ми можемо допомогти тобі вийти з цієї ситуації”.

У жодному разі не нав’язувати похід до психолога.

Можна сказати так: “У мене/моєї знайомої було щось схоже, вона пішла до спеціаліста і їй допомогли. А ти про це не думав/ла?”.

Можна навіть надіслати людині пост в соцмережі, де психолог пише про тривожні розлади, із повідомленням “Я подумав, що тебе це може зацікавити”.

Потрібно обирати стратегію не нав’язування, а м’якої допомоги.

Тривожність у молоді: до чого тут соцмережі

Наталія Шматко розповідає, що клієнтки віком до 25 років часто звертаються із запитами, які пов’язані із соціальною тривожністю, думками про майбутнє, стосунки та роботу. 

На молодь дуже впливають медіа, соціальні мережі. Коли людина бачить картинку нібито ідеального життя, вона починає порівнювати його зі своїм, нібито не ідеальним. Розуміє, що її реалії не завжди відповідають тому, що транслюють у соцмережах, і через це почувається не дуже добре.

Через недостатню кількість життєвого досвіду молодь вразливіша до соціальної тривоги.

Я би рекомендувала робити акцент на власному житті, вчитися не порівнювати свою історію з іншими.

Важливо вміти поставити собі запитання: “Чи справді мені потрібно те, над чим я зараз так стараюся і працюю?”.

Можна відкладати гроші на крутий автомобіль та в усьому себе обмежувати. А потім досягнути бажаного, але відчувати себе не задоволеним, а спустошеним.

Зрозуміти, що це не те, чого ти насправді хотів, а те, що намагався довести соціуму, викладаючи фото в соцмережах.

Інстаграм та фейсбук слід використовувати дозовано і з конкретною ціллю, а не заходити туди за кожної нагоди. 

Як не боятися невизначеності

—  Є чудова книга “Визначні роки” авторства американського психолога Мег Джей. Я часто рекомендую її молоді. У період із 20 до 30 років нормально хвилюватися про майбутнє, нормально відчувати невизначеність, нормально пробувати себе в різних стосунках і сферах діяльності.

Людина це робить для того, щоб зрозуміти, яка вона є насправді і чого хоче від життя.

Нормально сказати собі: “Я не повинен нікому показувати якісь результати вже сьогодні, тут і зараз. Досягнення потрібні тільки мені і тільки ті, яких я справді хочу”. 

Коли людина добре розуміє себе, знає свої істині цінності та розрізняє і проживає всі свої емоції

Коли людина добре розуміє себе, знає свої істині цінності та розрізняє і проживає всі свої емоції — її психологічне здоров’я буде в порядку. 

Нагадаємо, раніше ми писали про бодіпозитив.

Спілкувалася Софія Бондарева

 

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

28.11.2021 16:45



Загрузка...

Дивіться на ICTV

ВГОРУ
Вгору

    Spelling error report

    The following text will be sent to our editors: