Військовій місії ЄС в Україні – бути.
Для самого Євросоюзу це практика доволі незвична, адже майже усі його місії у різних країнах світу цивільні.
Проте нині у Брюсселі обговорюють можливість створення військової тренувальної місії в Україні.
Але що це означає?
Невже країни Європейського союзу розмістять на теренах нашої держави своїх військових?
Що передбачає ініціатива ЄС?
Експерти пояснюють, що зазвичай військові місії включають у себе три компоненти.
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко називає їх:
“Перше – на політичному рівні визначаються загрози і небезпеки у сфері оборони, зокрема, які є для країн-членів ЄС. І координується відповідна політика на протидію цим загрозам. Друге – військово-технічна співпраця, яка стосується спільного виробництва зброї на території ЄС. Третє – обмін інформацією розвідувального характеру”.
Фахівці пояснюють, що у випадку з Україною, місія матиме інший характер.
І згідно із оприлюдненими документами, буде охоплювати ті сфери, які нині не покриває цивільна місія ЄС в Україні.
Директорка Програми безпекових студій “української призми” Ганна Шелест каже:
Головна її мета — це реформування сфери військової освіти.
Тобто, місія не передбачає звичних нині військових тренінгів, які військові з США, Канади, Німеччини, Чехії та інших країн і так постійно проводять для українських солдатів та офіцерів.
Йдеться про професійну військову освіту.
Військові тренери ЄС якщо й будуть в Україні, то готуватимуть лише викладачів українських військових університетів, академій та інститутів.
Та загалом займатимуться реформою військової освіти та допомогатимуть у формуванні сучасної української військової культури.
То чи бути військово-консультативній місії ЄС в Україні?
Хто несе відповідальність за те, чи бути військово-консультативній місії ЄС в Україні?
Експерти кажуть, що позитивний результат залежить від усіх 27 держав Європейського союзу.
Ганна Шелест пояснює — так чи інакше, у Євросоюзі всі рішення приймаються одноголосно, і додає:
Щодо противників, я поки нічого не чула. Але це не означає, що немає внутрішнього торгу серед країн-членів.
“Є ті, хто підігрують, або хоче підігрувати Росії. Якщо за це рішення буде виступати Франція — це означає, що, як мінімум, один клуб держав, який можна було б назвати, подекуди, проросійським, можна рахувати знятим однозначно. Якщо ж французи підтримують цю ініціативу, її підтримають і ті, хто на них орієнтується. Нам важливо цим моментом скористатись”, — каже Олександр Мусієнко.
З іншого боку, якби такі заперечення були, то навряд цю ініціативу б обговорювали і на саміті Україна-ЄС у Києві 12 жовтня.
Звісно, у військової місії ЄС в Україні є й свої противники.
Насамперед — Росія.
Чому і як саме нервують у Кремлі?
Дивіться у сюжеті Роксолани Влох.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, яких змін очікувати українцям після Самміту Україна-ЄС.
Фото: Генеральний штаб ЗСУ , Unsplash
