Українка Катерина 9 років тому за програмою Work and Travel переїхала в американську Флориду, уклала договір із роботодавцем, а він не зустрів її в аеропорту. Що робила дівчина і як сьогодні склалося її життя в Америці?
Американці люблять знімати фільми про підкорення Сполучених Штатів, історія українки Катерини – ідеальний сюжет для такого фільму.
Сьогодні вона щаслива мама, дружина, студентка в Америці з американським громадянством, втім 9 років тому щось подібне могло лише наснитися нашій землячці.
На початку країна мрії підкидала їй та двом її подругам самі проблеми, і перша проблема чекала на дівчат ще в аеропорту.
«Приїхала я за програмою Work and Travel, заключила контракт із роботодавцем, який мав надати роботу в пляжному магазині та жито за 300 доларів на місяць. Він повинен був нас зустріти, але так і не зустрів», – згадує Катерина.
Після того, як дівчата не знайшли свого роботодавця в аеропорту, вони вирішили йому подзвонити. Телефон попросили у місцевого… безхатька. Адже в Америці мобільні є в усіх безпритульних.
На жаль телефон «доброго і багатого» безхатька покинутим дівчатам не допоміг: той, хто мав їх зустріти, не взяв слухавки. Тоді Катя з подругами звернулися до працівниці аеропорту, вона також подзвонила, і вже на її дзвінок чоловік відповів. Жінка подзвонила роботодавцю, пригрозила поліцією, і той таки забрав дівчат.
От тільки везти і селити їх було нікуди. Всі його квартири були переповнені студентами.
Власне, через це, як потім пояснив роботодавець, він і не хотів забирати Катю та її подруг з аеропорту: напевно, сподівався, що якось без нього розберуться.
Також по темі: Емігрантка розвінчала поширені міфи про Марокко У Туреччині кожен емігрант може безкоштовно вивчити турецьку мову Емігрантка розповіла, що на Гавайях нема куди сходити ввечері
Але ж забрати довелося і житло якесь шукати теж, і він знайшов. От тільки про комфорт дівчат зовсім не подбав.
«Він поселив нас у кімнату до якогось таксиста, до незнайомого чоловіка, якого не було в місті. І сказав – ночуйте тут, а завтра щось придумаємо. Ми були такі стомлені, що нам було все одно, ми спали на простирадлі чужої людини і проспали десь добу. Але й далі нас нікуди не переселяли і не надавали ніякого житла», – згадує українка.
Той з ким дівчата уклали робочій договір, вже за традицією, про них не потурбувався, тому їм довелося брати долю в свої руки.
Вони самі знайшли житло, воно було і дешевшим на 100 доларів, ніж житло роботодавця, і набагато комфортнішим.
Добрий безхатько, відповідальна працівниця аеропорту та безвідповідальний роботодавець – це перші люди, з якими Каті довелося зіштовхнутися в Америці.
Безвихідь в аеропорту та життя в кімнаті незнайомого таксиста – це перші проблеми, які довелося вирішити.
Втім то був лише початок, далі на українку в Америці чекало ще більше випробувань, про них Катя розкаже вже в наступному випуску.
Більше дивіться у відео
Нагадаємо, раніше українські емігранти розповіли, як виживали в Чикаго при-40.
