УКР
УКР

Як СРСР позбавив Батьківщини родину з України?

0

У далекій Новій Зеландії живе українець Григорій Сергієнко. Ще до його народження батьки жили на Полтавщині. Втім, через репресії їм довелося пов’язати своє життя далеко за межами Батьківщини.

Григорій Сергієнко майже все життя прожив у Новій Зеландії, народився в Німеччині, а в Україні був лише тричі. Втім, його шафа завішана вишиванками, у холодильнику часто стоїть борщ і він вільно спілкується українською, хоч 67 років живе в англомовній країні.

Історія української родини, яка вимушено переїхала за кордон

Велике сімейство Сергієнків: наш герой Григорій, його батько, мама, старший брат і сестра – українська родина, яка стала жертвою розкуркулення. У час, коли радянська влада забирала в селян все, батьки Григорія лишилися ні з чим.

На розкуркуленні біди українців лише починалися. Далі на них чекав німецький табір. Для самого Григорія він став місцем народження. Чоловік до кінця не знає, що довелося пережити його батькам, але в нього зберіглася одна річ від тата – маленька саморобна церква.

Її батько емігранта змайстрував понад 70 років тому в таборі. Саме цій маленькій декоративній церкві щоранку і щовечора молився той, хто зробив її в найтяжчі часи свого життя.
Українська родина жила в Німеччині до 1952 року, потім всім сімейством емігрували в Нову Зеландію. А там почалося нове життя.

Також по темі: Чому кувейтські жінки ненавидять іноземок? Чому в Україні карають за порушення ПДР, а в Еквадорі – ні? Мало працюють і багато заробляють: що варто знати про роботу у Франції

Батько тяжко працював, а мама виховувала дітей і займалася будинком. Потроху життя налагодилося: збудували дім, засадили город. І навіть за тисячу кілометрів від рідної України вони не забували про неї.

Мама вишивала вишиванки, вчила дітей читати і писати українською, а говорити рідною мовою навіть змушувала.

Відвідати Україну для кожного із Сергієнків було блакитною мрією і, на жаль, для двох з них ця мрія виявилася нездійсненною. Старший брат і батько Григорія загинули ще до того, як Україна стала незалежною, а в Радянську Україну вони приїхати так і не наважилися.

Після 1993 року Григорій ще двічі приїжджав в Україну. Познайомився з родичами по материнській лінії, та про багатьох батькових мало що знає і до сьогодні.

Григорій Сергієнко до всього, що стосується Батьківщини, ставиться з неабияким трепетом, зберігає фотографії з України і навіть квитки.

Чоловік обожнює українське сало і скаржиться, що в Зеландії такого немає. Пам’ятає смак найсмачніших полтавських вареників, а для приготування борщу в нього є ціла книга рецептів.

А ще в українця є колекція вишиванок, якісь купив, якісь подарували, а якісь вишивалися маминими люблячими руками.

Українські традиції, одяг, кухня, українська мова – з цим жила родина на іншому від України кінці світу. У Сергієнків не було можливості щодня прокидатися з українськими півнями, а перед сном милуватися зорями, але вони змогли зробити справжню Україну в своєму новозеландському домі, адже саме цій країні належала їхня душа.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

08.05.2019 16:07
0



Загрузка...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: