Від буремних часів Майдану і донедавна мені здавалось, що моє місце лише у серйозній політично-аналітичній журналістиці.
Мовляв, лише там, пресуючи чиновників, розслідуючи корупційні справи і долучаючись до палких дебатів у студіях усіх підряд телеканалів, я зможу змінити Україну і світ на краще.
Але з часом знайшлась одна проблемка — я безнадійно закохана у написання художньо-публіцистичних текстів, а матеріали про чергову бійку депутатів чи зростання тарифів на газ мене чомусь цікавлять менше.
Така-от моя особливість змушувала розчаровуватися у собі знову і знову, допоки я не збагнула наступного:
Втілювати у життя великі ідеї, виконувати святі місії та нести важливі меседжі можна абсолютно у будь-якій професії.
Поки громадські активісти і просто небайдужі люди скандують гасла на мітингах «За цирк без тварин!», журналісти та поети — пишуть про це блискучі репортажі і вірші.
Поки доброчесні чиновники щиро намагаються переконати співпартійців голосувати за життєво важлий закон, модельєри та дизайнери — роблять крок до екологічного суспільства через пошиття одягу із сенсом.
Останнє для мене, до речі, стало величезною несподіванкою.
Виявляється, через одяг можна стільки всього сказати цьому світу!
Коли я зайшла у приміщення Мистецького арсеналу, де, власне, і відбувався Ukrainian Fashion Week 2021, то відчула дуже приємний аромат.
Зараз я не про устриці з просекко, а про свободу.
Практично всі присутні, окрім відмінного стилю, мали ще й сміливість заявити про себе, свої погляди та позиції.
Точніше кажучи, за них це робили їх модні образи.
Також по темі: SONYA MONINA про тренди майбутнього, нову колекцію та екологічність моди: ексклюзивне інтерв'ю Кольори Українського тижня моди: яку палітру пропонують дизайнери Катя Сільченко про нову колекцію The Coat, імпровізацію та модні тренди: ексклюзивПоки рожеві сукні в сіточку говорили, що не слід ховати своє яскраве «я» за базовим гардеробом, лляні торби — закликали назавжди забути про пластик заради природи.
Звісно, вільними у своїх поглядах та творчих польотах були не лише особистості, зацікавлені в українській моді, а й ті, хто її творить.
Кожен дизайнер своєю колекцією прагнув донести певний меседж.
І у кожного він був свій: цифрова мода чи свідоме споживання, чистота столиці або відвага бути собою…
Цей лонгрід я вела зовсім не про фешн-індустрію.
І не про самовираження через стильний одяг.
Я лиш хотіла нагадати усім, хто засумнівався у своїй важливості:
Абсолютно кожен може зробити цей світ хоч крапельку кращим.
Неважливо — за допомогою своїх високих посад чи красивих текстів, модних образів чи звичайних усмішок…
Нагадаємо, раніше ми допомагали обрати модний образ у школу.
Фото: Unsplash
