Як розповісти всьому світу про знищення історичних пам’яток в Україні за допомогою листівок?
Окупантів не зупиняють жодні нормальні норми та правила.
Вони обстрілюють будинки мирного населення, вдираються в домівки людей, що втекли від бойових дій, і влаштовують там погроми, розстрілюють невинних цивільних.
Росіяни вперто намагаються знищити й нашу культурну спадщину: від початку повномасштабної війни загарбники зруйнували або пошкодили близько 160 цінних історичних будівель по всій Україні.
Про злочини й варварство наших ворогів має знати весь світ.
Достукатися до іноземців та відкрити їм очі на правду допоможе проєкт “Листівки з України”, який запустив Український інститут.
Розповідаємо, де знайти листівки, що допоможуть розповісти всьому світу про руйнування нашої культурної спадщини.
Як розповісти про руйнування історичних пам’яток в Україні всьому світу?
Засновники проєкту “Листівки з України” закликає всіх небайдужих ширити наслідки діяльності окупантів та фіксувати збитки, завдані російськими військовими нашій культурі після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року.
Ми підібрали декілька прикладів розтрощених історичних пам’яток, які варто показувати всьому світу, аби люди бачили, як у XXI столітті окупанти намагаються відібрати культуру в незалежного та вільного народу.
Драмтеатр у Маріуполі
Бомбардування російськими військовими місця, де ховалися беззахисні діти, жінки та літні люди, сколихнуло всю Україну та інші цивілізовані країни.
Колись у Маріупольський театр приходили сотні глядачів, аби насолодитися мистецтвом та неперевершеною грою акторів.
Ця будівля була справжнім центром культурного життя міста.
Однак 16 березня 2022 року все змінилося: окупанти цілеспрямовано скинули надпотужну авіабомбу, яка знищила центральну частину споруди.
Ворожий снаряд забрав життя у близько 300 людей, які вже ніколи не зможуть обійняти своїх рідних.
Зараз Маріупольський драмтеатр став символом гуманітарної катастрофи, у якій винна Росія.
Чернігівський обласний молодіжний центр
Кінотеатр ім. Щорса, що з 2017 року став обласним молодіжним центром Чернігова, був найбільш обладнаним кінозалом у місті.
Будівля вже не вперше зазнає руйнувань від окупантів: за часів Другої світової споруду майже повністю знищили німецькі війська.
Тоді вцілів лиш фасад, однак кінотеатр відбудували, а в 1947 році в його приміщенні судили німецьких та угорських військовополонених, що вчиняли звірства на нашій землі.
27 лютого 2022 року ракетний удар російських загарбників знову знищив пам’ятку, однак ми обов’язково її відбудуємо й покараємо ворогів так само як колись покарали німецьких нацистів.
Свято-Успенська Святогірська Лавра
Руйнувань через обстріли російських військових зазнав унікальний об’єкт культурної спадщини України, що розташований на березі річки Сіверський Донець.
Свято-Успенська Святогірська Лавра вже не раз відновлювалася після ворожих атак за свою довгу історію.
Росіяни вже намагалися її знищити в радянські часи, перетворивши монастир на будинок відпочинку, а собор — на кінотеатр.
Однак святині все ж вдалося вистояти тоді.
За часів незалежності України Святогірський монастир став третьою в Україні православною Лаврою та перетворився на справжній духовний центр для вірян з усієї країни.
12 березня російські військові обстріляли місто Святогірськ у Донецькій області.
Вибухова хвиля пошкодила приміщення Лаври, у яких проживали ченці та біженці, а також вибила віконні рами у храмах.
Свято-Успенський собор у Харкові
Один із найдавніших православних храмів Харкова, що має величезну історичну й культурну цінність, також зазнав руйнувань через російських окупантів.
Споруда мала багато архітектурних цікавинок, що могли зацікавити туристів з усього світу.
Чого тільки варта дзвіниця собору заввишки 89.5 м, зведена в ХІХ столітті, що лише на десять метрів нижча від дзвіниці Святого Марка у Венеції.
Собор вистояв навіть під час Другої світової, однак 2 березня 2022 року російські загарбники таки пошкодили будівлю артилерійськими снарядами.
Через обстріл руйнувань зазнали вітражі, внутрішнє й зовнішнє оздоблення, а також цінні ікони.
Після початку повномасштабної війни в Україні ця споруда була прихистком для харків’ян, однак для окупантів життя й безпека невинних людей цінності не становить.
Київська телевежа
1 березня 2022 року окупанти частково зруйнували найвищу решітчасту окрему конструкцію у світі та найвищою спорудою України, що розташована в Києві.
Столична телевежа внесена до реєстру пам’яток архітектури та містобудування та має статус об’єкту культурної спадщини.
Цілеспрямовані ракетні удари російських військових по споруді не знищили її повністю, однак пошкодили апаратну та трансформаторну підстанцію, що відповідає за живлення телевежі.
Варто зазначити, що телевежа стоїть на території Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», де німецькі нацисти проводили масові страти за часів Другої світової.
Потрапляння в цей об’єкт остаточно підтверджує цинізм та жорстокість російських загарбників, що нехтують пам’яттю про одні з найстрашніших подій за всю історію людства.
Київська мала опера
Цьогоріч будівлі б виповнилося аж 120 років.
Київську малу оперу звели спочатку для Лук’янівського Народного будинку.
У 1910 році приміщення стало першим кінотеатром у столиці, після Другої світової й до початку 2000-х там розташовувався “Будинок трамвайників”.
Також по темі: Боремося з пропагандою за допомогою історії: засади з Конституції Пилипа Орлика, що руйнують міфи про Україну Інтерактивна мапа знищених цінностей: як знайти пошкоджені окупантами пам'ятки Не поспішайте розслаблятися: правила безпеки на звільнених від окупантів територіяхЗ 2006 року в будівлі офіційно створили Малу оперу Києва, що стала мистецьким простором для дизайнерів, музикантів і талановитих фотографів.
Однак 15 березня 2022 року російські військові пошкодили культурний центр столиці під час обстрілу мікрорайону Лук’янівка.
Вибухова хвиля знесла майже всі вікна й двері в будівлі, а також пошкодила тинькування на стелі холу.
Чернігівська бібліотека для юнацтва (музей старожитностей)
Чернігів неабияк потерпав через обстріли російських військових.
Дісталося й будівлі Музею українських старожитностей, одного з перших і найвідоміших музеїв України.
Серед найвідоміших колекцій музею були пам’ятки археології первісних суспільств і Київської Русі, автографи державних і культурних діячів, збірка понад 1 500 портретів видатних історичних осіб, рідкісні рукописи.
Знищення цієї будівлі з архітектурного і культурного обличчя Чернігова завдало неабиякого удару культурній та історичній спадщині України.
11 березня 2022 року Чернігівська обласна бібліотека та юнацтва (колишнє приміщення музею), що пережила обстріли більшовиками та вціліла у Другу світову війну під час наступу німецьких нацистів, зазнала руйнувань внаслідок авіаудару російських окупантів.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, куди повідомляти про варварські дії окупантів.
Фото: Pexels
