УКР
ICTV - Разом краще
УКР
ICTV Ранок 22.02.2022 14:05
22.02.2022 14:05
Поділитися

Медіагігієна на пальцях: як розпізнати фейкову новину

Медіагігієна на пальцях: як розпізнати фейкову новину

В епоху постправди медіаграмотність стає однією з ключових навичок, необхідних сучасній людині.

Фейкова інформація поширюється швидше, ніж правдива.

Чому?

Відповідь дуже проста – маніпулятивні та пропагандивні повідомлення апелюють не до реальних фактів, а до людських емоцій, інтерпретацій та переконань, а тому більше захоплюють нас.

Варто пам’ятати, що здебільшого неправдиві новини створені з метою викликати вау-ефект в аудиторії та змусити її активно діяти.

Ранок у Великому Місті розповість про основні гачки, на які чіпляють людей, та інструменти, які допоможуть уникнути медіапастки.

На що варто звернути увагу, коли читаєте новини в інтернеті:

Будь-яка новина має містити посилання на першоджерело

Також по темі: Завжди сильна емоція. Як розпізнавати фейки — інтерв'ю з медіаексперткою Про що бреше Росія? Казарін розвінчав 7 популярних фейків про Крим Інфогігієна під час гібридної війни: як не клюнути на гачок ворога?

Це може бути цитування людини, офіційних сайтів державних органів чи приватних компаній, інші ЗМІ, документи тощо.

Не полінуйтеся перейти за посиланням і переглянути оригінал.

Якщо ж в інформаційному матеріалі відсутні джерела або про них згадується побіжно, це тривожний сигнал.

Найімовірніше, вам хочуть підсунути вірусний фейк. Негайно продезінфікуйте новинну стрічку.

Факти мають бути відокремлені від коментарів

Факт – це подія, що дійсно відбулася. Коментар – це пояснення, міркування, ставлення стосовно факту.

Він завжди має свого автора й оформлюється в тексті у вигляді прямої мови або виділяється за допомогою слів «на думку…», «як вважає…» тощо.

Коли коментар (чиясь думка) подається, як факт, це означає, що вас хочуть заплутати й нав’язати чийсь погляд.

Витріть архів вашого браузеру антибактеріальними серветками!

Експерт завжди має ім’я та посаду

Часто люди, які створюють журналістські качки (неправдиві новини), посилаються на так званих «аналітиків», які нікому не відомі й більше ніде не цитуються.

Іноді імена цих «експертів» узагалі не згадуються. Це означає лиш те, що автор матеріалу хоче викликати довіру у своїх читачів через посилання на «авторитети».

Бачите мемні фрази «британські вчені довели…» або «наш компетентний фахівець розповів…» — не забудьте вимити вуха з милом після такої локшини.

Новини не мають містити думку чи позицію автора

Чи бувало у вас відчуття після прочитання замітки, що ви точно знаєте, кому симпатизує журналіст?

Про це можуть свідчити однобічно підібрані факти чи цитати, які підтримують тільки один погляд або спростовують інші.

Обережно, тримайте дистанцію в півтора метра від подібних джерел.

Соціологічні дослідження часто стають маніпулятивним засобом для керування громадською думкою, особливо в період виборчої кампанії

Не вагайтеся, перевірте в Google соціологічну установу, чим вона займається, як і коли проводилося це опитування, а найголовніше – хто замовник.

Це досить легко переглянути на офіційному сайті цієї організації.

Якщо ж у журналістському тексті джерело дослідження не вказано або ви не можете знайти відповідний сайт в інтернеті – це дуже поганий знак.

Використовуйте маску, аби запобігти поширенню фейків.

Ключові запитання для аналізу медіаповідомлень:

  • Хто автор цієї новини?
  • Навіщо її було створено?
  • Для кого?
  • Хто заплатив за цю публікацію?
  • Яка основна думка повідомлення?
  • До яких дій вона підштовхує мене?
  • Кому вигідне, а кому шкідливе оприлюднення цієї новини?
  • Чи корисно мені знати це?
  • Які емоції та думки я маю, сприймаючи цей меседж?

Та іноді критичного мислення недостатньо, щоб розібратися в ситуації. Саме тому ми підготували перелік застосунків-помічників у перевірці інформації.

Сервіс Who is допоможе розібратися з доменом сайту, а також хто і коли його зареєстрував.

DNS History показує, які зміни відбувалися із сайтом та як часто він оновлюється.

EXIF data розповість про всі деталі фотознімка: дата, час і навіть місце зйомки, розмір та метадані знімку, технічні характеристики фотоапарата, а також оригінал фото.

Google Maps і Google Street View можна використати для перевірки місця зйомки.

RevEye Chrome extension розширює можливості пошуку фото одразу в кількох системах: Google, Bing, TinEye та Baidu.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, чому люди вірять у відверту брехню.

Фото: Unsplash

Олена Яковлєва

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

22.02.2022 14:05



Загрузка...

Дивіться на ICTV

ВГОРУ
Вгору

    Spelling error report

    The following text will be sent to our editors: