Нездоровий апетит. Де ж насправді закінчується Росія?

На думку російського диктатора Володимира Путіна, Україна не має права вважатися самостійною незалежною державою.

Тоді постає логічне запитання: а чи існує взагалі країна, яку Росія хоче завоювати?

Щотижня Кремль викидує нові коники й вигадує фантастичні плани щодо захоплення інших держав.

Незрозуміло лише одне: коли ж до скаженого правителя повернеться здоровий глузд, і чи повернеться взагалі.

Особливості російського світосприйняття

У 2016-му році президент РФ запитав у дев’ятирічного хлопчика, де закінчується Росія.

Той відповів, що на Беринговій протоці, а Путін сказав, що ніде.

І це не зовсім жарт. Імперія завжди готова розростатися доти, доки не добереться до кордонів іншої імперії.

На думку більшості її громадян, Москва у 2014-му році не забирала чуже, а лише повертала своє.

Щось схожу на поділ майна після розлучення.

У рамках такого підходу всю Україну сприймають не як окрему державу, а як валізу з речами, у якій є “наше”, а є –  “ваше”.

Мовляв, доки в спільній валізі є “наше”, то й на багаж Путін має права.

А що ж Росія називає “нашим”? 

Проблема в тому, що межі “нашого” в імперця досить розмиті.

Важко збагнути, у який саме момент він припиняє презирливо споглядати на прикордонні стовпи.

Навіть якщо пофантазувати про те, що Москві вдалося повернути Україну до буферного формату існування, чи означає це, що відразу за Ужгородом для росіян  починатиметься простір “чужого”?

Як можна зупинити самодержавця?

Хтось уважає, що категорія “свого” для Путіна завершується там, де йому дають відсіч.

Та цілком імовірно, що українські бійці, які захищають Батьківщину, для адепта імперії означають лише фізичну перепону для повернення нібито своїх територій, але аж ніяк не ментальну.

У чому полягає головна відмінність росіян від сусідів?

Що Путін нав’язав громадянам РФ?

Яка головна проблема кремлівських апетитів?

Детальніше дивіться в сюжеті Павла Казаріна.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про наслідки можливої повномасштабної війни для Росії.

Фото: Pexels