Топ-3 міфи про Крим: Як Росія нагагається зробити півострів “своїм”?

Останнім часом в інформаційному полі все частіше й частіше популяризуються міфи про “споконвічно російський” Крим.

Аби розвінчати історичні міфи російської пропаганди, Ранок у Великому Місті зібрав найпопулярніші з них про Кримський півострів. Разом з істориком Кирилом Галушком поставимо усі крапки над “і”.

Крим – споконвічно російська земля

Часто російські ЗМІ кажуть, що Крим – це історично російська земля.

Проте вони не називають в якому плані вони вважають її історично російською.

Якщо ми будемо говорити про етнічний склад, то кількість росіян почала становити більшість населення Криму лише сто років тому. Проте історія Криму нараховує близько 2500 років, – розповідає історик.

Якщо ж говорити про Російську державу, то дійсно десь двісті років Крим належав Російській імперії. Але населення його тоді не було російським.

Відповідно, в історії Криму російське панування і рисутність росіян – це лише 10%, тобто це така собі піна, – вважає експерт.

Говорити про споконвічність – це абсолютна маячня!

Росіян у Криму завжди була більшість

Ось уже й формулювання другого міфу, але вони дуже тісно переплітається з першим.

Щоб розвіяти остаточно цю думку історик наводить такий аргумент:

До Кримської війни в середині ХІХ століття росіян в Криму було лише десятки або сотні – чиновники та військові. Це була кримсько-татарська територія, де мешкали ще вірмени, греки і турки.

Тому думка про те, що в Криму жила велика частка росіян, є хибною. Вона використовується Росією для поширення пропаганди та “узаконення” своїх дій щодо анексії.

Проте є історичний факт, що російська адміністрація витісняла кримських татар.

Про “російську більшість” ми можемо починати говорити лише з 30-х років ХХ століття, але це не буде свідчити про те, що Крим “споконвічно російький”.

Ще навіть не пройшло 100 років, щоб мати підстави про це говорити.

Крим – подарунок Україні від п’яного Микити Хрущова

Історики не можуть стверджувати, чи була п’яна вся президія Верховної Ради Радянського союзу, яка ухвалила це рішення.

Але можна сказати точно, що це не особисте рішення Хрущова, він лише як один із підписантів.

Тобто на момент після депортації кримських татар, це був 1954 рік, економіка, інфраструктура Криму перебувала в руїнах.

Російські колоністи, які приїжджали, там не затримувалися, і для того, щоб підняти з руїн напівпорожній півострів, його було, з точки зору радянської логіки, приєднано до найближчої робочої економічної структури, тобто Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Не слід сприймати за правду російські міфи про Крим, які є в нашому інформаційному просторі. Наразі у нас йде як і збройний конфлікт, так й інформаційний.

Варто просто вчити історію своєї Батьківщини та шукати спростування таким міфам.

Про ці та багато інших міфів ви можете більш докладно дізнатися у рубриці Ксенії Богуславської “Міфи Історії”.

Нагадуємо, що раніше експерти розвінчали міфи Івана Мазепу.