Як волонтери рятують Україну

Не за гроші, а через небайдужість: як волонтери рятують Україну?

«Волонтер» — слово яке ще 10 років тому асоціювалось швидше з допомогою безпритульним тваринам чи подарунками до Миколая діткам у сиротинціях.

Тепер волонтерство значно сильніше, масштабніше і актуальніше явище.

Початок війни на Донбасі запустив невідворотній процес – єднання країни і допомоги один одному у важкі часи.

Волонтерство в Україні

Саме Революція Гідності об’єднала українців і дала старт новому феномену – українському військовому волонтерству.

Голова благодійного фонду “Свої”, Леся Литвинова розповідає:

— Тут ми всі родом з Майдану і було перше грудня. і було «Ой, треба щось робити!». А далі коли починаєш щось робити, чіпляється одне за інше, одне за інше, а далі воно само.

Литвинова згадує, що все починалось так: хтось приніс якісь речі, які треба було передати на Майдан, потім були поранені.

Після початку російської військової агресії саме волонтери стали прямими посередниками між українським народом і військовими.

І без них ми сьогодні не мали б такої сильної армії.

Кожен з українських волонтерів дійшов до цього по-своєму.

Власну історію розповів і засновник фонду «Повернись живим» — Віталій Дейнега:

— В травні 2014 року, коли стали з’являтися нові і нові новини про загиблих, я не міг собі знайти місця, сидів на кухні от як зараз і думав про те, що я буду робити. Чи я можу піти воювати сам.

Віталій згадує, що коли з’явилась новина про рекордну кількість загиблих, це спонукало почати щось робити.

Тоді він написав кілька постів і на нього відгукнулись друзі.

Нині фонд допомагає армії і купує потрібну, доволі коштовну, але надзвичайно корисну техніку.

Роль кожного дійсно важлива.

Чи ви знаходите необхідні ліки, чи шукаєте потрібні речі, або ж здаєте кров пораненим чи плетете маскувальні сітки.

Готуєте їжу чи особисто везете її на передову, або ж шукаєте кисневі концентратори для хворих на ковід чи в’яжете теплі шкарпетки військовим.

Кожна з цих місій надважлива.