УКР
ICTV - Разом краще
УКР
ICTV Ранок 06.10.2021 08:07
06.10.2021 08:07
Поділитися

Історія, яку намагались забути. Чому про трагедію Бабиного Яру мовчали за часів СРСР

Історія, яку намагались забути. Чому про трагедію Бабиного Яру мовчали за часів СРСР

Чому трагедію Бабиного Яру замовчували за часів СРСР.

Бабин Яр. Словосполучення, яке досі пробуджує у людській свідомості найжахливіші картини, сповнює болем, відлунює пострілами…

Тут, за різними оцінками, загинуло близько 150 тисяч людей.

Подібно до Аушвіцу, який є свідченням про найбільший злочин нацистів у Західній Європі, урочище смерті виконує таку роль для Східної.

Проте так було не завжди.

Також по темі: Eva.Stories: історія Голокосту в Instagram очима 13-річної Єви Хейман Як емігранти з усього світу уживаються в Ізраїлі? Співучасть у вбивстві предків? Чому не можна забувати про Голодомор та репресії

Протягом довгих років та численних спроб Бабин Яр вперто намагались зробити простором забуття, а разом із тим — зневажити пам’ять убитих.

З яких причин керівництво СРСР замовчувало трагедію Бабиного Яру, і чому подібний злочин ніколи не має повторитися?

Ранок у Великому Місті зараз розповість.

Урочище смерті: як це було

27 вересня 1941 року, 8-й день окупації Києва німецькими військами.

На стінах будинків, огорожах і стовпах з’явилися оголошення із неоднозначним вмістом.

Усі євреї столиці та її околиць повинні були з’явитися 29 вересня до 8 години ранку на розі вулиць Мельникова і Дегтярівської.

Причин збору не пояснили, лише пригрозили смертю за непокору.

По двох роках нейтралітету між нацистською Німеччиною й СРСР, за умов суворо контрольованої інформації в радянських ЗМІ, київські євреї не усвідомлювали небезпеки.

Дехто з людей, наближаючись до залізничної станції неподалік, вважав, що їх депортують до Палестини.

Проте Бабин Яр готував дещо інше…

розстріли Бабиного Яру фото

Фото: IMDb

Лише за перших два дні німці стратили 33 771 єврея. І це без урахування дітей.

Про таку кількість жертв повідомив до Берліна начальник поліції безпеки і Служби безпеки.

Потім, протягом двох років окупації у Бабиному Яру розстріляли ще десятки тисяч жертв гітлерівського терору — ромів, радянських військовополонених, українських націоналістів.

Простір забуття

“Значно успішнішими за нацистів у приховуванні злочинів Бабиного Яру були комуністи. Радянська влада, вважала що поховані там не варті пам’яті — адже це євреї, яких підозрювали в нелояльності до влади, пам’ять яких про Голокост живила антирадянський сіонізм. Це військовополоненні, які потрапивши до рук ворога ставали зрадниками. Врешті це українські націоналісти, які згідно радянської пропаганди були колаборантами, а отже не могли бути жертвами нацистів”.

Це рядки із книги “Нотатки з кухні “переписування історії””.

Її автор — український науковець-історик, публіцист Володимир В’ятрович вважає, що радянське керівництво робило все можливе, аби затерти пам’ять про Бабин Яр.

єврейська община фото

Фото: Pexels

І справді, у перші роки після війни урочище залишалось поза увагою міської влади, а мирне вшанування загиблих під час масових розстрілів 29 і 30 вересня спричиняло тиск і навіть репресії.

Історик, дослідник, заступник очільника Академічної ради Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр” Андрій Уманський каже:

Вшановування пам’яті вбитих євреїв було забороненою темою у СРСР, не лише стосовно Бабиного Яру.

За його словами, це можна пояснити особливістю політики Радянського Союзу, яка не любила виділяти якусь одну групу жертв з-понад спільної кількості громадянських втрат.

Не останню роль відіграло й те, що мова йшла саме про євреїв, яких після війни прийнято було називати “безродними космополітами” і “агентами міжнародного капіталізму”.

Та й взагалі, навіщо витрачати час на вшановування жертв війни, коли можна оспівувати героїв “великої побєди”?

Андрій Уманський переконаний — справа не лише в радянському антисемітизмі.

В історії СРСР не люблять згадувати поразки. Київ не був особливо захищений від нацистської армії, його по факту здали німцям. Якби було більше спротиву, то, можливо, більше євреїв змогли б врятуватися“, — каже історик.

гвоздики фото

Фото: Pixabay

Володимир В’ятрович вважає, що радянські спроби приховати злочин стали ще одним злочином, який забрав життя сотень людей.

Він, як і багато інших істориків, поділяє думку, що знищення Бабиного Яру призвело до Куренівської катастрофи у 1961 році.

Адже, якби керівництво міста під грубим шаром пульпи не намагалась заховати пам’ять про сотні тисяч розстріляних там людей, можливо, й не загинули б ще сотні киян.

Чимало й досі переконані — Яр помстився…

Місце пам’яті

Заборонити щорічні дні жалоби, засипати урочище смерті затверділою пульпою і навіть побудувати телецентр зі спорткомплексом на місці колишнього кладовища, звісно, можна.

Проте знищити людську пам’ять — ніяк не вийде.

У книзі “Нотатки з кухні “переписування історії”” В’ятрович пише:

“Навіть після знищення яру сюди приходили люди пом’янути його жертв. На одному з несанкціонованих мітингів у 1966  український дисидент Іван Дзюба закликав українців та євреїв об’єднати свої зусилля у відстоюванні своїх прав у протистоянні з режимом”.

Через 10 років, у 1976 тут таки відкрили монумент, обравши найменш “трагічний варіант” на закритому конкурсі проектів і підписавши: “Тут у 1941–43 роках німецько-фашистськими загарбниками було розстріляно понад сто тисяч громадян міста Києва та військовополонених”.

Про єврейських жертв згадали, аж коли Україна здобула незалежність від СРСР 1991 року.

На місці тих подій звели окремий меморіал у вигляді менори. На відкриття пам’ятника зібралися сотні людей.

Нині у Бабиному Яру та поблизу нього встановлено 25 пам’ятників.

Тут і ромська кибитка, і дерев’яний хрест на честь розстріляних активістів ОУН, і пам’ятник, за деякими даними, вбитій в урочищі Олені Телізі.

З нагоди 80-річчя від дня трагедії 6 жовтня планується низка масштабних заходів.

Спільно з Благодійним фондом “Меморіал Голокосту Бабин Яр” тут відбудеться офіційна церемонія за участю світових лідерів, діячів єврейських організацій, які вижили під час Голокосту, і українців, що рятували євреїв від смерті під час нацистської окупації.

Чому про Бабин Яр не можна мовчати?

Усім нам сьогодні слід докласти зусиль не лише, щоб належно вшанувати пам’ять замордованих тут невинних, але й щоб припинити вести “конкуренцією жертв”.

Як писав В’ятрович:

“Настав час зупинити ці суперечки, зрозуміти що Бабин Яр є водночас символом Голокосту та братською могилою інших жертв нацизму. Зрозуміти, що пам’ять про вбитих євреїв не зневажається вшануванням вбитих там українців та ромів.”

За словами історика, встановлені тут монументи всі разом мають нагадувати про злочин нацистів — вбивство понад ста тисяч людей та злочин комуністів — забуття убитих.

Зрештою, мовчати про трагедію дорівнює стати її співучасником.

свічки фото

Фото: Pexels

Нагадаємо, раніше ми розповідали факти про Бабин Яр, від яких розривається серце.

Головне фото: IMDb, BYHMC

Софія Сукач

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

06.10.2021 08:07



Загрузка...

Дивіться на ICTV

ВГОРУ
Вгору

    Spelling error report

    The following text will be sent to our editors: