Чому росіяни добре ставляться до сексуального насильства?
Звірства, які чинили окупанти на тимчасового захоплених територіях України після початку повномасштабної війни, змусили плакати й співчувати українцям увесь світ.
Ще більший шок викликають записи перехоплених розмов російських військових зі своїми дружинами, які сміються з болю невинних цивільних, а також радять своїм чоловікам знущатися з українок з усією жорстокістю.
Моральні норми, прийняті в цивілізованих країнах, обійшли Росію стороною.
Однак чому так сталося? Чим викликана така жорстокість?
Розповідаємо, чому російські жінки та народ країни-агресора цілком толерантно ставляться до сексуального насильства й глузують з жертв зґвалтування.
Чому росіяни добре ставляться до сексуального насилля?
Насильство – це частина російської культури?
Навіть у XXI столітті насильство над жінками залишається однією з найголовніших проблем у Росії.
Однак насправді таке ставлення про представниць жіночої статі обумовлене культурою РФ.
Річ у тому, що в російській культурі існує поняття снохацтва.
У російських селах нормально ставилися до ситуації, коли головний чоловік у селянській сім’ї перебуває в статевому зв’язку з молодшими жінками в сім’ї (зазвичай це дружина сина, тобто сноха).
Така поведінка була поширеною в XVIII-XIX століттях.
Молодші парубки вирушали на заробітки у великі міста, а дружини та їхні доньки залишалися жити під одним дахом з батьками чоловіків.
Цим, власне, й користувалися свекри, що ґвалтували молодих дівчат, а якщо ті чинили опір, змушували нещасних виконувати непосильну роботу й терпіти побої.
До речі, хитрі свекри й не нехтували наклепами на своїх невісток, звинувачуючи їх у зв’язках з іншими чоловіками.
Відтак, жінки самі залишалися винними в насиллі над собою й не мали ніякого захисту, адже жили за правилом “не виносити сміття з хати”, що має попит у Росії й сьогодні.
Чим відрізняються російська й українська культури?
Історики наголошують на тому, що однією з принципових відмінностей між росіянами й українцями було саме ставлення до жінок.
В українській культурі жінка мала змогу володіти власністю, успадковувати майно, розпоряджатися грошима, отриманими від так званого жіночого господарства.
За словами докторки історичних наук Оксани Кісь, українки також могли продавати продукти своєї праці й залишати собі зароблені кошти.
Тобто, патріархат в українській культурі не був доведеним до краю, як це сталося в Росії.
У сучасному світі жінки щодня продовжують боротися за свої права й свободи, за гендерну рівність та за прийняття законів, що мінімізують стереотипність.
Однак Росію прогрес укотре оминає: там і досі заохочують насильство та возвеличують тих, хто знущається з беззахисних.
Таку тезу підтверджують навіть російські політичні діячки.
Наприклад, Олена Мізуліна, що внесла у 2016 році до Держдуми законопроєкт про скасування кримінального покарання за сімейні побої та заміну його адміністративною відповідальністю, відкрито заявляла про те, що побиття дружини чоловіком — це нормальна практика.
— Грубість, низький рівень культури спілкування, немає ласки, немає поваги, особливо з боку жінки, – це тло задає жінка в сім’ї: повага до чоловіка, авторитет у сім’ї – це обов’язково. Ми, жінки, слабкі створіння, нам “все можна”. Ми не ображаємося, навіть коли бачимо, чоловік б’є свою дружину — більшої образи немає, як коли образити, принизити чоловіка, — наголошувала Мізуліна.
Тобто, за її словами, чоловіків принижувати не можна, а от бити жінок дозволено, адже вони не мають ніякого права зачіпати его своїх партнерів.
Здається, що такі заяви неможливі у XXI столітті, однак Росія демонструє свою відсталість далеко не вперше.
Чому схвалюють насильство, яке чинять правоохоронці?
Ще у 2017 році фонд “Громадський вердикт” та Методологічна лабораторія під керівництвом старшого наукового співробітника Інституту соціології РАН Дмитра Рогозіна провели дослідження, яке показало, що до 73% росіян схвалюють насильство, яке застосовують правоохоронці.
Тобто, для жителів країни-агресора тортури, які чинять у відношенні грабіжників, злодіїв та небезпечних для соціуму людей — це норма.
Ба більше, вони навіть заохочують таке ставлення до зловмисників.
Також по темі: Трансформувати емоції та контролювати думки: як не піддатися паніці після перегляду новин про зґвалтування Слухати, вірити та поважати особисті кордони: як підтримати тих, хто пережив зґвалтування? Жертва не винна ніколи! Поради, що допоможуть пережити зґвалтуванняВелику роль у формуванні такого схибленого світогляду відіграло тамтешнє телебачення, просякнуте пропагандою й вітчизняним контентом, який схвалює насилля для досягнення примарної справедливості.
У підсумку можна зробити висновок: росіяни добре ставляться до будь-яких проявів насильства через відсутність самоосвіти, культ правителя й телебачення, а також через звички, які в них заклали їхні предки.
І поки весь світ прямує до світлого й демократичного майбутнього, РФ дедалі глибше закопує себе в яму, з якої вона може ніколи не вибратися.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як правильно зафіксувати сексуальне насильство.
Фото: Pexels