PGRpdiBjbGFzcz0iaWN0dl9hX2JveCI+PGNlbnRlcj48c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMzE4IiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1mb3JtYXQ9ImZ1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLXNpdGVfaWQ9IklDVFZfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ie3JlcGxhY2VfbWV9IiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD48L2NlbnRlcj48L2Rpdj4=
УКР
УКР

Фільм «По той бік надії», або фінські канікули біженця

0 - 0

Останнє творіння легендарного фінського режисера, про якого ви ніколи не чули

Наша земля топит одиночек как щенят

Oxxxymiron, «Город под подошвой»

Акі Каурісмякі – можливо найбільш знаний режисер за межами рідної Фінляндії. Проте, в той час як його фільми отримують нагороди на різноманітних фестивалях, для широкої публіки він залишається незнаним. І дуже шкода, бо творіння Акі відрізняються незвичайним стилем та гумором.

по той бік надії фільм

«По той бік надії» (Toivon tuolla puolen) став другою частиною трилогії «портових» фільмів, першим з яких став знятий у Франції «Гавр» 2011 року. Але щось пішло не так, і Каурісмякі заявив, що «По той бік надії» стане фіналом його творчого доробку. Тож зараз маєте останній шанс доєднатися до поціновувачів робіт фінського маестро і побачити стрічку, відзначену «Срібним ведмедем» Берлінського кінофестивалю та названу кращим фільмом за версією Міжнародної федерації кінопреси.

Головний герой картини «По той бік надії» – сирійський біженець Халед, який тікає з Алеппо і вирішує просити притулку аж у Фінляндії.  Нелегкі будні людини без прав, що не полишає спроб отримати дозвіл на проживання та знайти джерело заробітків – це ідеальний синопсис для трагікомедії на актуальну тему.

Та Акі не був би Каурісмякі, якби не видав кіно, що не йде протореним шляхом. Максимальна глибина його фільму розкривається не в регулярних атаках на Халеда зі сторони скінхедів, чи ненависних бюрократичних перепонах, а через відносини сирійця з одиноким підприємцем Вікстрьомом. Саме на смітнику забігайлівки Вікстрьома оселяється Халед, і невдовзі фін починає опікати молодого біженця. Історії героїв картини «По той бік надії» не лише доводять глядачам, що кооперація вигідніша за принцип «людина людині вовк», але й нагадують, що ніколи не знаєш, коли з переможця перетворишся на переможеного.

по той бік надії фільм

За стилем остання стрічка Каурісмякі нагадує номери коміків «Монті Пайтон», де з серйозним обличчям вчиняється реальний абсурд. А рваний ритм та різка зміна хронології і декорацій відсилають нас у кіно минулого. Каурісмякі зображує фінські пригоди Халеда за допомогою двох речей: блискучих діалогів та фантасмагоричних ситуацій. І те, й інше персонажі відтворюють з перебільшеною холоднокровністю. Тож, коли на екрані відбувається чергова наруга над здоровим глуздом, а герої при цьому не знімають своїх покер фейсів, втримати істеричний регіт в залі стає неможливо.

Фільм «По той бік надії» так і проситься в чорно-білий формат, адже він родом з тих давніх часів, коли художнє перебільшення та гротескна гра акторів вважалися нормою. Тут немає місця молодим персонажам, яскравим кольорам чи порожнім життєствердним історіям. Тому, якщо ви любите небанальні авторські картини, котрі не завжди можна переварити з першого перегляду, раджу спробувати фінський варіант.

Дмитро Сидоренко, спеціально для “Ранку у Великому Місті”

Також читайте: «Зоряні війни: Останні джедаї»: сила є, совісті не треба

19.12.2017 09:45
0 - 0



Загрузка...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору