Тарифна криза: чи вистачить дешевого газу на всіх

Зниження цін на газ для населення: що це означає для української економіки?

Ціна на газ у платіжках таки буде меншою.

Кілька днів урядовці ламали голову, як її знизити для побутових споживачів, і придумали.

На період карантину в Україні тариф на газ регулюватиме держава.

Також по темі: Коли і чим українців вакцинуватимуть від СOVID-19? МВФ поспішає на порятунок? Чи зможе Україна уникнути економічної катастрофи Нові правила виклику швидкої допомоги: до кого медики приїдуть у першу чергу

За основу взяли найнижчу ринкову ціну на українській біржі – 6 гривень 99 копійок.

Що це означає для нас з вами?

Так, фіксована ціна у платіжках цієї зими буде приємнішою для наших із вами гаманців.

Але насправді радіти не слід.

Адже це боляче відіб’ється на українській економіці загалом, кажуть експерти.

А відтак, у перспективі ми втратимо набагато більше, ніж заощадимо.

Та давайте спершу взагалі розберемось, з чого ця «тарифна епопея» почалася? Цьому передувало кілька чинників.

За словами експерта з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріана Прокопа, все почалось ще влітку, коли ми перейшли на відмову покладення спеціальних обов’язків для постачання газу для населення на вільний ринок:

Якщо раніше в межах кожної області був постачальник природнього газу, який за регульованою ціною постачав газ, отриманий від Нафтогазу, то тепер цей постачальник купує газ на вільному ринку і перепродає його кінцевому споживачу.

Проблема у тому, що через прихід зими і холодів, на європейському ринку зросла ціна на газ.

Відтак, ринкова ціна газу в Україні теж піднялася.

Отже, мали зрости й цифри й у наших платіжках. Але це лише частина проблеми.

Президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут каже:

Найголовніше, що не зробила Україна — не вивела найбільшого добувача і найбільшу видобувних компанію України на вільний ринок продажів.

Мова йде про Укргазвидобування, дочірну компанію Нафтогазу.

У відкритому варіанті ринку всі видобувачі газу повинні продавати свій газ на відкритому ринку.

І тоді виникла б конкурентна модель, яка може призвести нелише до зростання цін на газ, але і до зниження.

Як вирішити проблему з тарифами на газ?

Експерти кажуть, є два варіанти.

Перший – оптимальний для України – продовжувати рухатись ринковим шляхом.

Експерт Андріан Прокіп каже:

Потрібно відпустити ресурс Укргазвидобування на вільний ринок, щоб інші постачальники отримували цей дешевший газ і могли зменшити ціну. І, звісно, контролювати рівень прибутковості діяльності постачальників.

І другий варіант – який фактично вбиває у зародку ринок газу і яким вирішили рухатись українські урядовці — перейти на так зване «ручне управління» цінами.

Щоправда, виправдовуються чиновники — це лише до кінця карантину.

Крім того, маленький нюанс — «ручне керування» ринком газу не відповідає закону «Про ринок газу», який працює з 2015 року, і який передбачає поступовий перехід усіх споживачів в Україні на ринкову ціну.

Адміністративне втручання призведе до обмеження цін. Таким чином будуть викинуті з цього ринку всі незалежні постачальники, які робили спроби формувати свої портфелі, — переконаний Олександр Нарбут.

Як це відобразиться на економіці?

А тепер повернімось туди, звідки почали.

Чим призначена урядом ціна у 6 гривень 99 копійок за кубометр газу в наших платіжках може нам же й аукнутись?

По-перше, скасування регулювання ціни газу для побутових споживачів було вимогою наших західних партнерів.

І Україна взяла на себе таке зобов’язання, зокрема, і через кредитування з боку Міжнародного валютного фонду. Тобто вже чергова зірвана обіцянка і вкотре підірвана довіра західних партнерів.

Але це не єдине. Андріан Прокіп каже:

Інша проблема – це те, що буде відбуватись із ринком газу. Існує загроза, що у нас з’явиться один великий постачальник на всю країну, який сконцентрує на собі ринок. Це буде Нафтогаз.

Експерти переконані, боротися потрібно якраз з цією монополією, яка виникне, а не з вільним ринком газу. І зрештою, ціни на газ для населення нижчі ринкових, означають, що за них все одно хтось платить.