15 вересня на стрімінг-платформі Netflix вийшов документальний фільм “Шумахер”, що розповідає історію одного за найбільш успішних гонщиків в історії Міхаеля Шумахера.
Семиразовий чемпіон Формули-1, зразковий сім’янин, кумир, культурний феномен, людина, яку обожнювали або ненавиділи – і це далеко не все, що можна сказати про німецького гонщика.
На жаль стрічка розповідає про життя Шумахера досить фрагментарно та не окреслює хоча б якийсь конкретний конфлікт.
Чому я вважаю, що документальний фільм вийшов невдалим – розповім у рецензії.
Також по темі: Дружною Шумахера стала наречена його найкращого друга Формула-1: як маловідомому Хаккінену вдалося перемогти Шумахера Айртон Сенна: як чемпіон Формули-1 загинув через гонкиМіхаель Шумахер – знакова фігура не тільки для автоспорту чи Формули-1, але й для культури загалом. Прізвище першого семикратного чемпіона королівських автогонок пішло в народ і закріпилось за шаленими і швидкими водіями. Його кар’єра в Формулі 1 одна з найбільш блискучих і успішних. Його називали “Сонячним хлопчиком” на початку кар’єри і “Червоним бароном” на її піку. Він ганявся зі спражніми легендами як Айртон Сенна, Алан Прост, Нельсон Піке та Найджел Менселл і змагався з сучасними чемпіонами як Фернандо Алонсо, Льюіс Хемілтон (що повторив рекорд Шумахера в 7 титулів і може його перевершити), Кімі Райконен та Себастьян Феттель. А окрім гонок Міхаель ще був зразковим сім’янином і любителем екстремальних видів спорту.
Цей абзац, зовсім не повний і позбавлений подробиць, демонструє, що життя і кар’єра німецького гонщика були надзвичайно насиченими.
І заявлений хронометраж документальної стрічки в 112 хвилин породжував досить просте питання: а як автори стрічки спробують умістити настільки насичену біографію Міхаеля в такий хронометраж.
15 вересня мені стало зрозуміло – ніяк.
Найкращою і найщирішою частиною стрічки вийшла розповідь про Міхаеля та його сім’ю.
Багато архівних кадрів, коментарі від сім’ї та друзів, записи з інтерв’ю самого Шумахера – все це малює німецького гонщика як досить порядну, приємну і скромну людину поза гонками.
Сім’я ж стає і буквальним, і фігуральним обрамленням для фільму – він починається з дитинства головного героя, а завершується рефлексією родини щодо трагічного інцеденту, що трапився з Міхаелем 29 грудня 2013 року, де німець на горнолижному склоні отримав дуже серйозну травму голови.
Власне, після цієї травми відомо про Шумахера було мало – його вводили в кому, стан був дуже важким, а після виходу із коми про його стан ходило багато пліток.
У фільмі від Netflix родина Шумахерів частково підтверджує, що Міхаель не здатний самостійно пересуватись і спілкуватись з оточуючими.
“Міхаель завжди нас захищав, а тепер ми захищаємо Міхаеля” – каже у фіналі стрічки дружина гонщика Коріна Шумахер. Власне, якщо вже і вибирати цитату, яка може ідеально передати суть стрічки – це і є вона.
Фільм “Шумахер” говорить про Міхаеля лише в позитивному ключі. Звісно, у те, що він був зразковим сім’янином, віриться досить легко. А от відбілювання його репутації як гонщика це інша справа.
Суть у тому, що “Шумахер” показує німецького чемпіона суто як виняткового спортсмена, чесного, правильного і справедливого. Проте якщо в житті і сім’ї він був хорошою людиною, на трасі він дуже часто бував агресивним, різким, непоступливим.
Були в його кар’єрі і по-справжньому спірні епізоди, такі як зіткнення з претендентом на титул Деймоном Хілом 1994 року, чи скандальне зіткнення з Жаком Вільньовим в 1997, після чого Шумахера дискваліфікували із втратою всіх очок за сезон, чи історії про те, як його напарник Рубенс Барікелло пропускав Міхаеля на перше місце за наказом команди.
Протиріч у Шумахера-гонщика було достатньо, щоб деякі вболівальники його відверто не любили. Але всього цього, як і купи інших цікавих історій, у стрічці немає.
Історії перемог, історії невдач, брудні прийоми, тактичні здобутки та нестямна тяга не тільки до того, щоб бути першим, але і про випробування самого себе на міцність – усе це можна сказати про Шумахера, без всього цього його кар’єра, його легенда стають неповними.
На жаль, трагедія 2013 року і вплив сім’ї, мабуть, зробили неможливим зробити по-справжньому складний і драматичний фільм про Міхаеля.
Шумахер в цій історії виявляється схожим кота Шредінгера – з однієї сторони ми знаємо, що він живий, а з іншої – тон стрічки елегіальний і відчувається як епітафія.
Загалом “Шумахер”, звісно, може зацікавити глядача, який мало знає про Формулу-1 і про Міхаеля. Стрічка хоч і поверхнево, але розповідає історію німецького гонщика.
Вболівальникам королівських автогонок фільм не відкриває практично нічого нового, окрім цікавих архівних кадрів, фото та інтерв’ю. Проте в цілому стрічка працює погано, тому що їй не вистачає часу, щоб осягнути особистість Міхаеля.
“Шумахер” не окреслює якогось конкретного і виразного конфлікту, хоча, місцями начебто намацує правильний шлях.
Міхаель Шумахер був людиною що завжди боролась: проти супротивників, проти рекордів, проти себе. Він не шукав легких шляхів, але шукав легендарних перемог. Врешті-решт, Міхаель був просто людиною.
І хоч стрічка “Шумахер” виявляється досить невдалою, якийсь відблиск сяйва легенди Міхаеля Шумахера вона все ж передає. І можливо, стане для когось джерелом натхнення для створення по-справжньому цікавої і драматичної історії про німецького чемпіона.
Нагадаємо, раніше ми вже розповідали історію життя Міхаеля Шумахера.
Фото: IMDb
