Володимир Зеленський обіцяє створити суд у смартфоні.
Про це президент заявив на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Розвиток правосуддя» 1 березня.
За словами Зеленського, це усуне зловживання, забезпечить прозорість суду та мінімізує корупцію.
За аналогією з державними послугами у смартфоні ми прагнемо і обов’язково зробимо суд у смартфоні, – сказав президент.
Ранок у Великому Місті поспілкувався з міжнародним експертом із кібербезпеки Михайлом Чайкіним і дізнався, наскільки доцільною і реальною є така ініціатива.
Ідея не така вже й нова?
Ініціатива президента про суд у смартфоні не є революційною.
Багато анонсованих нововведень функціонують у підсистемі «Електронний суд».
Вона працює в тестовому режимі з 2018 року.
В Україні вже електронний судовий кабінет, де можна подати позовну заяву, автоматичний розподіл судових справ реалізований, як і доступ до судових реєстрів, – каже Михайло Чайкін.
За словами експерта, Україна – одна з небагатьох держав у світі, яка змогла організувати доступ до деперсоналізованого реєстру судових рішень.
Таким чином зберігається і таємниця персональних даних учасників судового процесу, і відкритість правосуддя.
Суд у смартфоні: чи є ризики?
Міжнародний експерт з кібербезпеки Михайло Чайкін
На думку Михайла Чайкіна, головна проблема майбутнього додатку, як і «Дії» в тому, що ніхто не розуміє ступеню його захищеності.
Слід враховувати, що безпека теперішньої ІТ-інфраструктури судів під питанням, адже там недостатньо фінансування.
Суд у смартфоні може стати додатковим викликом.
– Найбільше цікавить безпека українців і збереження їх права на персональну таємницю. Чи не зможе хтось інший подати позов від вашого імені або отримати доступ до ваших даних?
– Є питання, як відбуватиметься процедура авторизації громадян саме через мобільний пристрій. Наприклад, у Казахстані електронний підпис громадянина можна інтегрувати в SIM-карту, – зазначає експерт.
Суд у смартфоні не може бути створений тільки за помахом руки.
Такий проєкт вимагає років кропіткої праці.
За зручним інтерфейсом, який бачить користувач, мають стояти гарно прописані функції на бекенді – серці IT-продукту.
У кого ми можемо повчитися?
Системи електронного правосуддя реалізовані у багатьох державах.
Це система «CM/ECF» у Штатах, «E-huissiers» у Франції, бельгійська «E-Justice».
Михайло Чайкін переконаний, що у цій сфері необхідно орієнтуватися на Казахстан.
Електронне правосуддя там не має аналогів у світі.
Казахстан посідає гарні позиції в міжнародному рейтингу Doing Business, де одним із критеріїв є автоматизація судочинства.
У 2017 році я був членом міжнародної команди консультантів, до якої входило кілька українських спеціалістів. Ми розробляли ІТ-стратегію Верховного Суду Республіки Казахстан на 5 років.
– Одним із завдань було розширення можливостей громадян для користування електоронними засобами. Це була частина повноцінної діджитал-реформи. Цьому етапу трансформацій передувала ретельна робота протягом 15 років, – розповідає експерт.
За його словами, система електронного суду Казахстану має гарно прописану архітектуру.
Виділено три типи судових позовів – кримінальне, адміністративне, господарське.
Враховано всі можливі відгалуження від стандартного протікання процесу, вказано, з якими державними органами можна обмінюватися інформацією.
Описуються всі можливі документи, що циркулюють у судовій системі, та в якому форматі і в яких програмах вони використовуються.
Держава має комплексну систему, з допомогою якої можна прослідкувати, чи є потреба в купівлі конкретного серверу.
У Казахстані реалізували інтерактивну карту найближчого розташування суду або лабораторії, де можна провести експертизу. Розробили віддалену медіацію – досудове врегулювання суперечок в електронному вигляді. Там можна подати до суду зі смартфону, взяти участь у відеоконференції суду з мобільного додатку.
– Окрім цього, є напрям інклюзивності судової системи, щоб вона була доступна людям із особливими потребами. Про таке я в Україні навіть не чув, – коментує Чайкін.
До того ж є централізована аудіовідеофіксація судового процесу, справжнього діжитал-суду, який можна подивитися.
В Україні теж є подібна річ, але в основному це аудіофіксація, яка ніде централізовано не зберігається.
Експерт зауважує, що вчитися можна і в Китаю, який провів дуже цікаві проєкти із суду в смартфоні.
У двох китайських провінціях цей експеримент дав два різні результати. У першій був реалізований класичний суд у смартфоні, а в другій задіяли базу AliExpress.
– Суддя почав під’єднуватися до суперечок при купівлі товару. Це можна було би втілити в Україні. Таким чином захистити громадян від шахраїв в інтернеті, – розповідає Михайло Чайкін.
Основні побоювання
Головна проблема української діджиталізації – відсутність єдиного підходу.
Також невідомо, хто саме буде відповідати за суд у смартфоні.
Українські спеціалісти, які створювали діджитал-систему суду в Казахстані, до українського проєкту не залучені. Хоча в 2017 ми вперше у світі прописали стратегію, яку затвердив Верховний Суд Республіки Казахстан, – штучний інтелект як суддя. Подібне нещодавно проанонсувала Вища рада правосуддя в Україні.
– Тобто у нас є кваліфіковані фахівці у цій галузі, але в мене є побоювання, що займатися судом у смартфоні будуть не професіонали, які мають досвід, – коментує експерт.
Судова система України не є найгіршою в інформаційній безпеці.
Як це не парадоксально, але в 2017 році атаку вірусу Petya вона витримала.
Також по темі: Соціальна інженерія: як пройдисвіти зламують наш мозок Чим завершиться війна з Конституційним Судом? Чи безпечно користуватися додатком «Дія»Проте нюанси діджиталізації суду варто було б перейняти з досвіду інших країн.
Вчитися є у кого. Але чи є таке бажання у нашої держави – питання риторичне.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, якою є кібербезпека в Україні.
Фото: Unsplash
