УКР
ICTV - Разом краще
УКР
ICTV Ранок 23.12.2020 18:00
23.12.2020 18:00
Поділитися

Кібербулінг: що це таке і як вберегти себе та дітей

Кібербулінг: що це таке і як вберегти себе та дітей

За останніми дослідженнями UNICEF понад 20% підлітків за два місяці ставали жертвами булінгу, стільки ж – визнали себе булерами. Що це таке і як боротися, читайте у матеріалі від Ранку у Великому Місті.

Час швидкісних технологій і постійних змін – час нових викликів для суспільства. Одним із них став кібербулінг.

Кібербулінг – не просто образиливі коментарі 

Інтернет-мобінг (так ще називають такий тип цькування – Ред.) – систематичне цілеспрямоване відправлення агресивних повідомлень/коментарів із образами й погрозами отримувачу подібних повідомлень.

Види булінгу:

  • нападки – повідомлення, коментарі, що можуть містити лайливі слова тощо у соцмережах;
  • наклеп – неправдива та принизлива інформація у вигляді текстів/фото/мемів, яка поширюється з метою нашкодити;
  • публічне розголошення – поширення приватної інформації з метою шантажу;
  • флеймінг/тролінг – постійне кепкування з людини у чатах, коментарях, форумах;
  • кібергрумінг – незнайома людина намагається з тобою потоваришувати, а потім вимагає інтимні фото.

Детальніше про види булінгу можна дізнатися з чат-боту Кіберпес, якого розробив та презентував український уряд до Дня захисту дітей.

Причини агресії

Такі нападки можуть бути вмотивованими або непередбачуваними.

Не є винятком ситуація, коли агресія з реального життя може переходити у віртуальний світ. Тоді жертви знають, власне, самих кривдників.

Страшніше, коли мобінг йде від незнайомців, які керуються власними корисливими цілями.

Наприклад, шантаж, гроші, задоволення своїх прагнень, які свідчать про нестабільний психічний стан.

Анонімність, яка забезпечується соціальними мережами, спричиняє відсутність захисту жертви.

Адже немає винуватця, немає складу злочину.

Що робити, якщо ви стали жертвою кібербулінгу

Першим кроком вирішення проблеми має стати її визнання. Треба чітко зрозуміти, що саме і як тебе ображає.

Не забувай збирати докази, аби мати змогу притягнути злочинців до відповідальності. Роби скріншоти, записи екрану.

Не реагуй на образи. Відповідати агресією на вигуки – не вирішення проблеми.

Булер завжди шукає слабкі місця і хоче зачепити твої емоції. Це всього лише провокація.

Не мовчи! Говори про це знайомим, батькам, друзям. Якщо тобі страшно і ти хочеш себе захистити, не приховуй факт булінгу.

Куди бігти по допомогу

Тримай кілька контактів, куди можна звернутися за підтримкою:

Національна дитяча “гаряча лінія”: 0800500225 (короткий номер з мобільного call:116111).

Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації: 0800500335 (короткий номер з мобільного call:116123).

Чат правової допомоги: посилання.

Приймальня Української Гельсінської спілки з прав людини: 044 383 9519, 094 928 6519.

Кіберполіція: 0443743713.

Яка відповідальність передбачена

Хоча соціальні мережі набрали популярність серед молоді вже давно, український уряд ухвалив правки стосовно відповідальності за кібербулінг лише у січні 2019 року.

Булінг (цькування), зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, тягне за собою накладання штрафів або громадські роботи.

Такі зміни внесла Верхована Рада до закондавства минулого року.

Також по темі: Булінг у школі: чи можна захистити дитину від цькування Булінг: за цькування дітей відтепер платитимуть штрафи Експерт розповів, як захистити дитину від насильства і цькування у школі

Мінімальний штраф складає 850 грн, максимальний – 3400 грн.

Насправді дуже мало справ про кібербулінг доходить до суду, оскільки люди не вірять, що кривдників зможуть притягнути до відповідальності, а розгляд справи в суді лише додасть розголосу неприємній ситуації, – зазначає юрист Олександр Моргун.

– Основна проблема притягнення до відповідальності саме за цькування в інтернеті полягає і в тому, що поняття кібербулінгу чітко не встановлене в чинному законодавстві.

Існує лише маленьке посилання на засоби електронних комунікацій в загальному визначенні поняття булінгу.

Іншими словами, кібербулінг визначають як продовження булінгу, але це часто не так.

Цькування можуть залишатися лише на рівні соціальних мереж.

– Що стосується покарання, є статистика тільки по справах про булінг. Та, на мою думку, складає не більше ніж 15% від загальної кількості справ, – продовжує Олександр Моргун.

Юрист Олександр Моргун

Отже, якщо справа дійде до суду, тоді безпосередньо до відповідальності притягнуть менше половини.

На 80 % обвинувачених буде накладено штраф.

Усім іншим призначать або громадські роботи, або навіть просто попередження.

Регулюється це статтями 184 КуАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей), якщо порушник не досяг 16 річного віку.

 

А також – 173-4 КУпАП Булінг (цькування) учасника освітнього процесу, відповідно до яких передбачені штрафи.

Моральне чи фізичне насильство – 850-1700 грн

Дії з особливою жорстокістю або повторне порушення – 850-1700 грн

Приховування факту цькування – 1700-3400 грн або виправні роботи до 1 місяця

Юрист зазначає, що не зважаючи на шалену пропаганду держави, яку вона застосовує, в реальності на правовий захист дітей не впливає.

Внесені зміни до законодавства щодо цькування в інтернеті наразі є неефективними, – Олександр Моргун.

Як правильно подавати заяву

– Ось, як виглядає порядок подання та розгляду скарг, що стосуються кібербулінгу, – продовжує юрист.

  1. Всі учасники навчального процесу (діти, батьки, вчителі) обов’язково мають повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу, що їм стали відомі, шляхом подання заяви на його ім’я.
  2. Директор видає наказ про початок розслідування та створення комісії з розгляду скарги.
  3. Комісія приймає рішення і реєструє його в окремому журналі.
  4. На підставі рішення повідомляються уповноважені підрозділи нацполіції та служби у справах дітей.
  5. Ними встановлюються причетні і накладаються адміністративні стягнення.

Основні функції щодо контролю та повідомлення про булінг лежать на закладі освіти, який не в змозі контролювати мобінг взагалі.

Цькування онлайн в Україні

За останні роки в українських школах усе частіше говорять про булінг, методи протидії та наслідки, що можуть вплинути на психіку дитини.

Зокрема, мова йдеться про кібербулінг – цькування, що поширюється в інтернеті зі швидкістю світла.

Кілька натисків по клавішах й інформація вже “гуляє” просторами Інтернету.

Аби стати булером не обов’язково мати фізичну чи розумову перевагу над своїми однокласниками.

Наявності мобільного телефону буде достатньо.

Чи потрібен батьківський контроль в онлайн-житті підлітків?

Ми звикли, що слово “контроль” – це щось страшне. Ми уявляємо собі військового, який вимагає звітувати, з ким спілкувалися і де були.

Але це не так. На цьому наголошує психолог і психотерапевт Олег Следь.

Контроль має балансувати між опікою та авторитарністю з боку батьків. Усе має базуватися на довірі, яка формується між дорослими й дитиною ще змалечку.

Батькам варто не попереджувати про наслідки, а повідомляти про свої хвилювання щодо безпеки своїх дітей.

Я переживаю, аби з тобою все було окей. Тому, час від часу звертаю увагу на певні речі.

Такі слова є допустимими на думку психолога.

Психолог і психотерапевт Олег Следь

– Проте, вони не мають бути тривожними. Якщо у спілкуванні між дорослими й дітьми є багато тривоги, про довіру не може йти мови.

Чим кращі стосунки у батьків із дітьми, тим менше виникає потреби контролювати їх дії в мережі.

Адже дитина сама прийде і розповість про складнощі й труднощі у випадку загрози, смутку й депресії.

Проявити пильний контроль й навіть заглянути в історію пошукових запитів, на думку психолога, можна лише в екстрених випадках.

Лише тоді, коли ви відчуваєте загрозу безпеці дитини. 

Ситуації, за яких дорослі постійно відчувають гіпертривожність стосовно своїх дітей, не рахуються.

Батьки мають бути настільки зрілими по відношенню до своїх емоцій, аби зрозуміти, що вони переживають. Тоді дорослі зможуть зрозуміти, що саме переживає їхня дитина, – Олег Следь.

– Власне, яка прив’язаність буде існувати між дорослими й дітьми, так батьки і будуть реагувати на стан дитини.

Наприклад, якщо буде сформована тривожна прив’язаність , то саме цю емоцію дорослі постійно вбачатимуть у поведінці своїх дітей, зазначає психолог.

Питання до батьків: за що вони тоді будуть переживати, за дитину чи за свої власні фантазії, які вони собі дофантазували. 

Що робити, коли ваша дитина булить

Якщо ви помітили, що ваша дитина булить, необхідно поцікавитися, що переживає дитина у цей момент.

У жодному разі не намагайтеся з’ясувати причину і не ставте запитання “Чому?”.

Питання “Чому?” є досить конфліктним, і коли його ставиш дитині, яка не може розібратися у власних емоціях, вона відчуває, що її атакують, – зазначає психолог і психотерапевт Олег Следь.

Важливо, аби батьки, якщо помітили щось у поведінці дитини, не почали витягувати, випитувати й претензувати такими питаннями, як “чому”.

Варто налаштуватися на довірливу атмосферу, адже потрібно буде витримувати й сприймати всі переживання дитини. 

Психолог рекомендує перефразовувати питання Чому? на Що спонукало?, Що вплинуло? 

– Якщо ж дитина не може відповісти на питання, необхідно допомогти їй відшукати відповідь. Наприклад, це може бути віддзеркалене питання.

Можливо, тебе щось розізлило, і ти на це відреагував.

Проте, не забувайте, що ви не стверджуєте факт злості, а лише перепитуєте.

Насправді, діти, які булять, не рідко самі проходять через переживання своїх складних емоцій і станів, ситуацій, які складаються в сім’ї, або в соціумі, наприклад, з друзями.

Тоді вони починають проявляти агресію до когось іншого.

Нагадаємо, Ранок у Великому Місті раніше писав про правила спілкування в Інтернеті.

Фото: Pexels

Анастасія Керпань

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

23.12.2020 18:00



Загрузка...

Дивіться на ICTV

ВГОРУ
Вгору

    Spelling error report

    The following text will be sent to our editors: