PGRpdiBjbGFzcz0iaWN0dl9hX2JveCI+PGNlbnRlcj48c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMzE4IiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1mb3JtYXQ9ImZ1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLXNpdGVfaWQ9IklDVFZfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ie3JlcGxhY2VfbWV9IiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+PC9jZW50ZXI+PC9kaXY+
УКР
УКР

Фільм Транзит: від себе не втечеш

0 - 0

Німецька драма про людяність, що сильніша за інстинкт самозбереження

Сдвигать горы, или вообще не пытаться

Пытаться уехать, или пытаться остаться

Вася Обломов, Memento mori

Стартував 24-й фестиваль Нового німецького кіно – одного із найстаріших кінопоказів європейських картин в Україні. До програми потрапили одразу дві стрічки, зняті вітчизняними кінематографістами спільно з зарубіжними компаніями. І це не може не радувати, адже копродукція здатна підтягнути індустрію не гірше, ніж Держкіно.

Для відкриття завжди обирають потужну стрічку, і цього року вибір зробили на користь фільму Крістіана Петцольда «Транзит» (Transit) за однойменним романом Анни Зегерс. Німецька письменниця виступала проти фашизму у рідній країні й пережила усі складнощі еміграції, спочатку втекла до Франції, а далі у Латинську Америку.

фільм транзіт фото

Сюжет картини «Транзит» слідує за романом у 1940-й рік, коли нацисти окупували Францію і розпочали масові чистки. Тисячі людей намагаються покинути країну. Головний герой Ґеорг тікає з Парижа до Марселю, де шукає можливості сісти на корабель.

Але щоб потрапити на омріяну заокеанську землю, необхідно мати транзитну візу однієї з країн, де кораблі здійснюють проміжну зупинку. Здобути дозвіл не так просто, адже всі бояться, що біженці лишаться у них. Та й країни Латинської Америки не дуже охоче приймають аби кого, інша річ, якщо мова йде про науковців чи відомих діячів культури.

Також читайте: Фільм Народження зірки: музика, що єднає серця 

Як на диво у Ґеорга на руках опиняються документи і запрошення мексиканського консула для відомого письменника. Літератор загинув, але знає про це лише Ґеорг. Як ви можете зрозуміти, нас чекає класична історія перевтілення, коли герой приміряє чужу личину, через що потрапляє не в одну скрутну ситуацію.

Та самий смак стрічки «Транзит» у тому, як Петцольд змальовує гнітючу атмосферу окупації. Його персонажі мов мухи б’ються у скло замкнених кордонів, і лише обраним випадає шанс втекти від коричневої чуми. За іншими приїздять автомобілі з сиренами, на них влаштовують облави, ловлять на вокзалах та в готелях. В результаті люди перетворюються на ходячих мерців із тьмяними очима, в яких все рідше загорається вогник надії, і котрі весь час озираються.

фільм транзіт фото

Причому режисер зізнався, що втомився від історичних фільмів, тому не став будувати декорації та виряджати своїх героїв в епоху 40-х. Натомість дія відбувається в Марселі поза часом, нам показують цілком сучасне життя, а розповідають історію минулих днів. Такий авторський підхід зробив картину дуже незвичною для сприйняття.

Фільм «Транзит» вийшов унікальним поглядом німецького режисера на антифашистський роман. Причому розпорошення емігрантів 40-х років чудово перекликається з теперішнім зворотнім процесом, коли біженці прямують до ЄС.

Та фільм Петцольда, перша за все, не політичний вислів, а драма людини, котра змушена лишати насиджене місце. Ґеорг розуміє небезпеку німецьких чисток, але не так легко покинути близьких людей, або просто пройти повз тих, кому не пощастило з транзитною візою. Тим паче, коли твоя «удача» виявляється не зовсім чесною.

Дмитро Сидоренко, спеціально для «Ранку у Великому Місті»

Також читайте Фільм Донбас: гіркий присмак війни

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

20.10.2018 09:40
0 - 0



Загрузка...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: