PGRpdiBjbGFzcz0iaWN0dl9hX2JveCI+PGNlbnRlcj48c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMzE4IiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1mb3JtYXQ9ImZ1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLXNpdGVfaWQ9IklDVFZfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ie3JlcGxhY2VfbWV9IiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+PC9jZW50ZXI+PC9kaXY+
УКР
УКР

Фільм «Тебе ніколи тут не було»: жах та безвихідь у мегаполісі

0 - 0

Трилер про жорстокість, що ховається у нічних провулках та надщерблених душах

Люди більш моральні, ніж вони думають і набагато більш аморальні, ніж можуть собі уявити.

Зигмунд Фрейд

Мегаполіс вбиває. Шум автомобільних клаксонів, повсюдного будівництва, виск сирен та стукіт вуличних робіт, гуркіт наземного метро, крики емігрантів. Ця какофонія розбиває свідомість в друзки, знаходить найменшу шпарину і свердлить твою скроню зсередини. Місто надщерблене, і воно ладне звести з розуму кожного, хто недостатньо міцний.

Тебе ніколи тут не було

Головний герой фільму «Тебе ніколи тут не було» (You Were Never Really Here) Джо якраз з таких. Не знаю, коли саме він зламається остаточно і вистрелить собі у підборіддя, але точно відомо, як все почалося. В дитинстві його тато бив маму, бив жорстоко. І не менш дико виховував сина, намагаючись зробити з нього чоловіка. Хлопчик ховався, затуляв вуха і старався не чути татових волань, материного виття. Далі служба в армії, де вбивства поставлені на потік, і робота в ФБР, де стикаєшся з найгіршими проявами людської жорстокості. Кожний етап відтісував шматки його душі, немов скульптор-початківець, котрий занадто сильно вдаряє по долоту.

Все, що тримає Джо на цьому світі – необхідність доглядати стареньку матір. Єдине, що рятує вдень – седативні пігулки, куплені в бариг. Єдиний час, коли герой Хоакіна Фенікса може розчути власні думки – це ніч.

Ніч у мегаполісі прекрасна. Темне вологе небо, антрацитовий та вогкий асфальт, і жовтий місяць віддзеркалений в калюжах та зачинених вікнах. Денний шум згас, лиш іноді автомобіль чи випадковий перехожий порушує неоновий ембіент. У напівтемряві легко приховати свої вади, як місту, так і його мешканцям. Прекрасна подача нічного Нью-Йорка нагадує стрічку «Гарні часи» братів Сефді, та й саундтрек один в один. А от вдень це вже «Таксист» Скорсезе, в якому персонаж теж не завжди міг себе стримати.

Тебе ніколи тут не було

Саме вночі Джо може робити свою справу – рятувати неповнолітніх дівчат з борделів, та повертати їх рідним за винагороду. Але одного разу замовлення на повернення доньки робить місцевий сенатор. Після цього випадку життя Джо вже ніколи не повернеться у звичне русло.

Шотландка Лінн Ремсі зробила круту спробу зняти безкомпромісне, реалістичне кіно про буденну байдужість, жорстокість та приховані жахи мегаполісу, яку критики одразу порівняли з «Драйвом» Ніколаса Віндінґа Рефна. Картина стильно знята, чого лише варті сцени «брудної роботи» Джо, котрі нам демонструють немов через камери спостереження, даючи можливість побачити лиш частину насилля, а решту додумати самостійно. Такий прийом із точками огляду практикували автори скандальної відеогри «Manhunt», де головний герой так само полював на поганців з молотком у руках.

Фільм «Тебе ніколи тут не було» вийшов нелегким віддзеркаленням соціальних негараздів великого міста та відповідного страждального героя, який ідеально пасує багатогранному таланту Хоакіна Фенікса. І все це підкреслюється різнобарвним саундтреком, що увінчує потужну компоновку стрічки.

Дмитро Сидоренко, спеціально для “Ранку у Великому Місті”

Також читайте: Фільм «Тихоокеанський рубіж: Повстання» – розмір має значення

23.03.2018 16:10
0 - 0



Загрузка...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору