Що робити, якщо вас несправедливо звільняють?

У яких випадках роботодавець має право розірвати трудовий договір за законодавством та що робити, якщо ви все ж почули фразу “Тебе звільнено”.

Не зійшлись поглядами або не догодили роботодавцю? Ймовірно, на вас чекає стандартна фраза “пиши заяву на звільнення за власним бажанням”.

Процедура такого звільнення в Україні врегульована ст. 38 КЗпП.

Але якщо роботодавець думає, що “незручного” працівника, щоб не паритись, можна звільнити за нейтральною статтею, все насправді не так просто.

Коли звільнення за власним бажанням – кращий вихід?

Справжні мотиви звільнення можуть бути різними.
Особистий конфлікт.
Бажання роботодавця, щоб вашу посаду зайняв хтось інший.
Необхідність скорочення штату через брак коштів.
Поведінка самого працівника (постійні запізнення, хамство та невміння працювати в колективі, невиконання безпосередніх трудових обов’язків).

У такому випадку звільнення за власним бажанням для працівника є кращим виходом.

Якщо ж ви працьовита “божа кульбабка”, і жодних підстав звільнити вас немає, а вас усіма методами виживають з роботи – тоді до бою, оскільки писати заяву, тим більше під тиском, ви не зобов’язані!

У вас є два варіанти: або змиритись, погодитися на умови роботодавця та шукати собі нове місце роботи. Або задати йому жару.

Вас несправедливо звільняють. Як правильно задати жару роботодавцю?

1) Уточнюємо з керівництвом підстави вашого звільнення, і чи дійсно вони обґрунтовані.

І якщо з доводами ви не згодні:

2) Повідомляєте, що готові вести з ним довгу і наполегливу війну, доводячи свою правоту, або він, за згодою сторін, виплачує вам певну компенсацію, щоб ви мали кошти на перший період, поки шукаєте роботу.

Як на мене, це оптимальний і дієвий варіант, оскільки працівник не хоче, щоб його виживали з роботи, а роботодавцю важлива його репутація і нерви, а отже легше заплатити.

3) Якщо роботодавець не згодний із таким варіантом, збираємо доказову базу, що на вас тиснуть (аудіозаписи, електронні листи), і йдемо в бій!