Поговоримо про життя людей з інвалідністю. В українських реаліях, щоб відчути всі недоліки інфраструктури – треба просто сісти у візочок та проїхатись містом. А як у Нідерландах? Наш журналіст Олексій Кобзар прискіпливо перевірив інфраструктуру в Амстердамі, та порівняв її з українською.
У Нідерландах дбайливе ставлення до маломобільних груп населення – окрема політика держави. Тут, на відміну від України, все зроблено для зручного пересування людей на інвалідному візку. Навіть біля пам’ятників встановилюють пандуси, щоб зробити перебування однаково можливим для всіх.
У Нідерландах існує багато компаній, які допомагають людям з інвалідністю залишатися мобільними. Тобто до людини на візку, приїздить спеціальна машина і перевозить з точки а у точку б. Але й це – не обов’язково. Адже пересуватися на візочку можна звичайним автобусом чи трамваєм – скрізь є пандуси і спеціальні місця, де можна пристебнути свій візок ременем безпеки.
В Україні теж є автобуси, тролейбуси, та навіть маршрутки, пристосовані для перевезення людей на візках. Та от халепа. Далеко не кожен водій підіймає свою п’яту точку, щоб відкинути пандус. Дехто й взагалі проїздить повз зупинки, якщо там очікує візочник. А що – й дійсно, нащо напружуватись, тим паче грошей з них не візьмеш – пільговики!
Багато українських магазинів і аптек, як і в Європі, обладнані пандусами. От тільки деякі з них, здається, для галочки. Користуватися ними самотужки – неможливо. За нормами підйом має бути 12 градусів. Але в реальності часто – всі 45. А ще на шляху візка запросто може стояти стовп чи зачинені двері.
У Нідерландах же таке ставлення неприпустиме. Усі юридичні особи на законодавчому рівні зобов’язані облаштовувати пандуси біля своїх підприємств. Втім, роблять вони це не через боязнь штрафів. Головне, це їхнє розуміння рівності усіх людей. До того ж, клієнт на візочку – це теж клієнт. Який, як ми знаємо, завжди правий.