Багато українців, які прагнуть виїхати за кордон, розглядають Угорщину як непоганий варіант для роботи та життя.
Ранок у Великому Місті поспілкувався з дівчиною, яка зараз працює в Угорщині.
Ми розповімо, як потрапити на професійне стажування у країну-сусідку під час пандемії та що там може шокувати наших людей.
Надія Деркач, 23 роки
Будапешт, Угорщина
Мені дуже подобається, бо я люблю змінювати своє середовище, подорожувати, спілкуватися з людьми з різних країн та вивчати їхній менталітет.
Узагалі, моє стажування повинно було початися ще в березні 2020 року.
Але довелося перенести дати проєкту через локдаун.
3 місяці кожен мій день починався з моніторингу новин. Коли вже відкриють кордони?!
І ось, нарешті, у червні я почала готуватися й збирати документи.
Придбала авіаквитки за тиждень до відльоту.
Квартиру знайшла за один день до початку стажування!
Це було дуже екстремально, але я впоралася.
Пам’ятаю, що мене довго тримали на кордоні, але все-таки пустили, бо я мала дозвіл від угорської поліції.
Представники AIESEC зустріли мене в аеропорту.
Вони провели до місця проживання й допомогли купити всі необхідні продукти та речі.
Наступні два тижні я провела в повній ізоляції.
В Угорщині також діє застосунок на зразок нашої «Дії».
Плюс поліція могла прийти в будь-який час і перевірити, чи я дотримуюсь режиму карантину.
Коли я нарешті вийшла «на волю», на мене чекали двотижневий тренінг від моєї компанії й безпосередньо робота.
Я одразу знайшла собі друзів.
У моєму департаменті багато іноземців, але все ж таки 60-70% угорців.
Це трохи ускладнює комунікацію, бо угорська мова не схожа ні на що.
До того ж, мало хто з місцевих говорить англійською.
Тому траплялися комічні ситуації та непорозуміння.
Але де наші люди не виживали! Я пішла на мовні курси й тепер моя угорська на рівні А1-А2.
Український і угорський менталітети абсолютно різні.
Якщо аналізувати сферу обслуговування, то українці «трясуться» над кожним клієнтом, а тут ніхто ні за ким не бігає. Не подобається — до побачення.
Також по темі: Купити нерухомість неможливо? Українка про життя в Пуерто-РикоЦікаво порівнювати й бізнес загалом.
У Європі я зрозуміла, як мають взаємодіяти робітники з керівниками у здоровій компанії.
Бос — це не надлюдина, а звичайний працівник, на якого, щоправда, покладено більший рівень відповідальності.
До нього можна підійти і спокійно поговорити, а головне — не зомліти від страху через це.
Та і взагалі, тут усе інакше, навіть продукти в супермаркеті.
Доволі екзотично, але українська душа все ж просить маминих відбивних.
Додому я потраплю ще не скоро. З вересня 2020 року Угорщина тримає всі країни в червоній зоні.
Це означає, що тільки угорці та люди, які мають дозвіл на проживання в цій країні, можуть в’їжджати на її територію.
У європейців більш серйозне ставлення до свого здоров’я, ніж у наших людей.
Я на своїй роботі проходжу тест на COVID-19 щотижня за рахунок компанії.
Результат отримую протягом 24 годин. Дуже зручно.
Як я наважилася їхати на стажування в розпал пандемії?
Я завжди любила подорожувати, отримувати новий досвід, виходити із зони комфорту.
У 2017 році їздила за програмою Work and Travel до США.
За короткий час я дуже подорослішала, стала відповідальною та самостійною.
Потім була на стажуванні від цієї ж організації в Німеччині.
Згодом поїхала на навчання в Італію разом з Erasmus+.
Кожна поїздка наповнює мене різними світоглядами.
Напевно, ви думаєте, що мені дуже пощастило. Але ні.
Ці можливості не просто так з’явилися в моєму житті.
Ще в університеті я приходила у відділ академічної мобільності щотижня й запитувала, чи немає якихось програм, щоб поїхати за кордон.
Я не сиділа на одному місці, а всюди брала участь, де тільки можна.
Звичайно, було й багато відмов. Але я не здавалася, а подавалася. Знову і знову.
Навіть, якщо вам відмовлять після співбесіди — це не означає, що ви якісь погані.
Це просто цінний життєвий досвід, який ви зможете використати в майбутньому.
Тому ні — це не стоп. Ні — це давай ще раз.
AIESEC — це міжнародна молодіжна організація, яка діє в 110 країнах світу.
Вона некомерційна, неполітична, незалежна та повністю керована молоддю віком від 18 до 29 років.
Метою AIESEC є мир і реалізація лідерського та професійного потенціалу молоді шляхом міжкультурного обміну.
Ця організація пропонує волонтерські програми, професійні стажування, а також проводить різні заходи для розвитку української молоді.
Основні напрямки для професійних стажувань — маркетинг, IT, бізнес-адміністрування, фінанси, викладання, дизайн, інженерія.
Набір на програми відбувається постійно. Тривалість проєктів — до року.
Залежно від умов програми, стажер отримує заробітну плату та/або місце проживання.
Окрім цього, певні компанії надають та/або оплачують харчування та громадський транспорт у відповідній країні.
Вимоги:
- Вік — 18-30 років.
- Рівень англійської — В2 (Upper-Intermediate) і вище.
- Досвід роботи.
Що ви отримуєте від організації:
- Допомогу з оформленням резюме.
- Індивідуальний підбір проєктів.
- Комунікацію з компанією, яка пропонує стажування, та організацію процесу відбору на програму.
- Допомогу з отриманням документів (віза, дозвіл на проживання тощо) та інформаційно-консультаційні послуги.
- Зустріч в аеропорту, супровід до місця проживання та роботи.
- Постійний контакт під час стажування.
Що стажер має сплатити:
- Організаційний внесок, який сплачується після укладання договору і становить 4000-6000 грн в залежності від проєкту.
- Вартість документів (віза, дозвіл на проживання тощо).
- Вартість медичного страхування.
- Вартість авіаквитків туди й назад.
- Двотижневий карантин (за необхідності).
- Місце проживання (якщо це не передбачено умовами стажування).
- ПЦР-тест на COVID-19 (за необхідності).
Work and Travel USA — програма міжнародного культурного обміну, що дозволяє студентам різних країн світу поїхати на літні канікули до Сполучених Штатів Америки.
Стажери мають нагоду працювати й подорожувати.
Основною метою проєктів є знайомство із життям Америки та поширення власної культури серед мешканців США.
Тут ви зможете працювати у сфері обслуговування: офіціант у кафе, реєстратор у готелі, працівник парку атракціонів, касир, продавець-консультант, рятувальник, дитячий аматор, прибиральник, кухар тощо.
Набір на програму розпочинається у жовтні й завершується в кінці лютого.
Період, коли можна поїхати на стажування — 4 травня — 31 серпня.
Уся робота оплачувана. 90% компаній надають житло, проте не покривають його вартість.
Ви зможете подорожувати всіма штатами США під час стажування, а також ще місяць після завершення програми.
Проте в будь-якому випадку потрібно повернутися в Україну до 1 вересня.
Вимоги:
- Бути студентом бакалаврату.
- Вік — 18-24 роки.
- Рівень англійської мови — А2 і вище.
- Бажано добре навчатися в університеті й хоча б один раз побувати за кордоном (на це зважають при оформленні візи).
Що ви отримуєте від організації:
- Індивідуальну співбесіду англійською мовою.
- Допомогу у виборі стажування.
- Організацію спілкування з роботодавцем та інтерв’ю.
- Підготовку до співбесіди з посольством США в Україні та збір необхідних документів для отримання візи.
- Оформлення медичного страхування.
- Постійну підтримку та комунікацію під час перебування в США.
Що стажер має сплатити:
- Організаційний внесок розміром 1670$, у вартість якого входять форма DS-19, медичне страхування, угода про стажування, консультаційні та організаційні послуги.
- Реєстраційний збір у Київський офіс розміром 4500 грн.
- 500 грн — збір працевлаштування згідно з Мінсоцполітики.
- $35 — реєстраційний збір системи SEVIS.
- $160 — візовий збір (MRV).
- $600 — в середньому ціна на авіаквиток.
- $41 — приблизні комісії банку.
- ПЦР-тест на COVID-19.
- Вартість місця проживання.
Нагадаємо, раніше Ранок у Великому Місті розповідав, як українка вже вп’яте поїхала на стажування за кордон.
Фото: Unsplash, Надія Деркач.
Спілкувалася Олена Яковлєва