Не можна просто так взяти і не поставити п’ять зірочок таксисту з обличчям Дензела Вашингтона.
У світі не лишилось праведників та грішників, лише переможці та лузери.
Друга частина пригод Роберта МакКола мала би нагадати, що підстаркуватий Дензел Вашингтон все ще тримається молодчиком і може наваляти банді негідників за лічені секунди. Його рухи точні, удари вивірені, а кожна бійка виглядає брутальним танцем. Серйозний і стильний бойовик без зайвих міркувань та повчань, ось що очікували від фільму «Праведник 2» (Equalizer 2).
Але ви ж знаєте, друга частина нечасто буває кращою за оригінал. Особливо, якщо кіно зняв Антуан Фукуа. Шанси на круту картину від автора «Падіння Олімпу» та «Чудової сімки» десь 50/50.
Не переживайте, всі улюблені компоненти у фільмі «Праведник 2» лишилися на місті. Відставний црушник МакКол катає на Lift, конкуренті Uber, а у вільний час відпускає гріхи негідникам по всьому світу. В кращому разі вони лишаються з поламаними кінцівками (це називається дати шанс виправитися), в гіршому випадку – нікчеми платять життям. МакКол все так же еквілібрує несправедливий світ, як і в оригінальному серіалі 80-х, звідки взяли ідею та персонажа.
Проте цього разу МакКол не за якусь там проститутку вписується, і навіть не за жертву парубоцької вечірки з трейлеру. У головного героя вбивають стару подругу, пов’язану з силовими структурами. І «Праведник 2» зненацька зривається в круте піке бойовика про агентів, що опинилися під ударом невідомого ворога. Серйозно, автори в цей час навіть полишили фірмові прийоми з секундоміром і бойовим гопаком.
Та й цього виявляється замало, сценаристи просто забули перекрити кран з драмою. Тож окрім вбитої подруги на глядачів ллється банальна історія малого афроамериканця з бідної родини. Звичайно, МакКол мусить розгледіти у ньому талант і витягнути з вуличних банд.
Через ці намагання вистрибнути зі штанів фільм «Праведник 2» застряг десь на півдорозі між крутим позбавленим сюжету екшном (привіт «Джону Віку») та нескінченним веретеном історій про колишніх силовиків, що завжди знайдуть привід для звитяжного діяння.
У стрічці вистачає крутих боїв, є непогані діалоги та навіть одна сцена з таємною шафою, що примусить вас переживати. Взагалі, якщо замість Дензела вставити Стівена Сігала, вийде ладний бойовик для мене десятилітнього. На жаль, мені вже давно не десять, а Фукуа не Тарантіно, щоб дві години заповнювати проміжки між перестрілками типу серйозними розмовами.
Дмитро Сидоренко, спеціально для “Ранку у Великому Місті”
Також дивіться: Фільм «Бобот та енергія Всесвіту»: нереальний тариф на електроенергію
