
Анімаційна феєрія від Pixar краща за всі латиноамериканські мильні опери
Light up the candles and open the gate
The bell is ringing for the souls with no fate
Our little angels, all lost in this world
HammerFall, Dia De Los Muertos
Що хорошого спадає вам на думку при згадуванні Мексики? Колоритні свята, співучі маріачі, великі дружні сім’ї, футбол, мачо та текіла? Все це, окрім хіба що футболу, є у новому мультфільмі студії Pixar «КОКО» (COCO).
Сюжет анімаційної стрічки присвячений історії маленького хлопчика Мігеля, що зростає у великій дружній родині чоботарів, але мріє стати музикантом. От тільки у його роду музика під забороною через прапрадіда хлопчика, який колись покинув сім’ю заради кар’єри співака.
Цілком передбачувана сльозлива історія у дусі Disney про те, як малому доводиться вибирати між майструванням черевиків у щасливому родинному гнізді, чи долею музиканта, як його предок. Тільки в останньому варіанті навряд варто сподіватися на благословення рідних.
Проте, щоб вибрати власний шлях, Мігелю доведеться в прямому сенсі відправитися на той світ та знайти свого відомого предка музиканта. І якщо ви чули коли-небудь про латиноамериканське свято Día de Muertos (День мертвих), то маєте розуміти, що на вас чекає дивовижний яскравий потойбічний світ, перенесений на екрани золотими руками аніматорів Pixar. А оскільки ця історія про музиканта, не обійтися без пісень та танців, серед яких обов’язково буде сльозливе соло та ефектний масовий виступ. Одним словом, все у кращих традиціях Disney.
І це ще не все. Сценаристи не забули, що в латиноамериканській історії обов’язково має бути клубок сімейних відносин. Тому сюжет «Коко» доволі заплутаний та іноді нагадує «Санта-Барбару», у хорошому сенсі. Мігелю доведеться дізнатися не лише справжню ціну успіху та підступність світу шоу-бізнесу, але й зрозуміти важливість людей, котрі ладні пожертвувати всім заради близьких.
Мультфільм «Коко» не став проривним, як «Думками навиворіт». Не подарував він глядачам і персонажів, яких вони любитимуть, як Блискавку Макквіна. Але режисеру «Історії іграшок» Лі Анкрічу вдалося створити настільки душевну, сімейну та цікаву стрічку, що вона неодмінно сподобається і дітям, і дорослим. А додайте сюди чудовий український дубляж за участі телеведучої Валентини Хамайко, коміка Юрія Ткача та гурту Dakh Daughters, і отримаєте кращий мультфільм року.
Дмитро Сидоренко, спеціально для “Ранку у Великому Місті”
Також дивіться: Фільм «Коматозники»: спокутуйте гріхи перед походом в пекло
0 | - | 0 |