
Про це зазвичай мовчать, ковтаючи сльози болю і образи. Але сьогодні тисячі жінок наважились у цьому зізнатись…
У соціальній мережі Facebook неабиякого розголосу набув флешмоб #яНеБоюсьСказати. Українки, які стали жертвами ґендерного насильства, під таким хештегом відверто діляться шокуючими історіями зі свого життя. Історіями про те, про що страшно і боляче говорити, але – неможливо мовчати.
Акцію започаткувала на своїй сторінці громадська активістка, журналістка Настя Мельниченко.
«Я хочу, аби сьогодні говорили ми, жінки. Аби ми говорили про насильство, яке пережила більшість з нас. Я хочу, аби ми не оправдувалися “я йшла у спортивках серед дня, а мене все одно схопили”. Бо нам не треба оправдуватися. Ми не винні, винен ЗАВЖДИ насильник», – написала вона на свій сторінці у Facebook.

Ось лише кілька шокуючих історій, кілька – з багатьох тисяч…
«Мені 8. Я вертаюсь зі школи додому, викликаю ліфт, в останній момент в ліфт затесується пацанчик років мабуть 25ти. Під приводом якоїсь мнімої перевірки, що мала би відбутись в школі, він везе мене ліфтом на останній поверх будинку де ми жили, потім тащить на горище і там ґвалтує. Після цього зі мною відбулась вся оця моя жизнь», – ділиться Юлія.
«Викладач фізкультури КПІ. зі спортивної гімнастики. залазив руками туди до всіх дівчат з групи. Мені було 17. Я забула, стерла з пам*яті. З чоловіками мені щастило. Але почитала за хештегом, і…..», – пише Тетяна.
«Мене не ґвалтували. мене били головою об підлогу і топталися ногами по зламаному колись хребту. Не знаю, скільки це тривало. намагалась втекти, але марно – продовжувалось биття головою об підлогу і крик «я тебе провчу, піпіппіп», – згадує Оксана.

Історії жінок не залишили суспільство байдужим. На вражаючу відвертість українок відгукнулися тисячі людей. У коментарях до постів користувачі соцмережі пишуть постраждалим слова підтримки і дякують їм за сміливість і відвертість.
«Стрічка в ФБ стала дуже болючою… Сильний і правильний флешмоб відбувається. В Україні кожна третя жінка страждала або страждає від будь-якого прояву насильства. Пишаюсь сміливістю дівчат, які не бояться сказати…», – пише журналіст Татьяна Вязникова.
«Захоплююся жінками, які не побоялися розкрити свої історії у флешмобі #яНеБоюсьСказати», – журналіст Олександр Голубов.
#яНеБоюсьСказати це дуже страшно, масштаби вражають, але дуже важливо не мовчати. Говорити про це – це теж чинити опір », – фотограф Олена Белокурова.
«#яНеБоюсьСказати – це найважливіше, що відбувалося в українському фейсбуці за час його існування», – менеджер Геннадій Росада.
«Історії з тегом #яНеБоюсьСказати страшні і жахливі, але саме тому і необхідні. Тому що без визнання проблеми суспільство ніколи не одужає», – колумніст Артем Любезний.