УКР
УКР
26.05.2015 17:32
Поділитися

Секретна служба Kingsman – фільм-пародія на тренди нашого життя

0

Здається, що Метью Вон зняв пародію на шпигунські фільми, а насправді – про нас з вами.

king

Фільми від Метью Вона особисто я чекаю так само, як мандрівник пустелею – чергового оазису. Режисер, серед усього іншого, зайняв дуже непросту нішу пародійних фільмів. І саме ця частина його творчості мене й вабить більш за все. Вон не старається бути на гребні хвилі. Він чекає, доки тренд сформується, а потім однією влучною картиною показує глядачеві всю абсурдність кінозвичок.

Візьмемо для прикладу картину “Зоряний пил”, яка являє собою тонку пародію на пригодницькі фільми з “казковими” сюжетами, що були популярними в нульових. Пам’ятаєте, в той час мейнстрімом був цикл фільмів “Володар перснів”, і досить багато говорилося про те, що Гендальфа грає гей Маккеллен. Що ж зробив Метью Вон? Він написав для Де Ніро роль капітана Шекспіра, котрий полюбляє вдягатися у жіночі плаття. Або лишень згадайте фільм “Піпець” – безкомпромісну пародію на трендові фільми про супергероїв, котра надовго запала мені в серце.

І от тепер містер Вон випустив ще одну чудову пародійну стрічку “Kingsman: секретна служба”, з класичним, як для шпигунських фільмів, сюжетом.  Таємна служба шукає нового агента, щоб впоратися з черговим злодієм світового масштабу. Новобранцем стає молодик з самих низів суспільства, і, щоб перемогти лиходія, він повинен пройти навчання у досвідченого агента Kingsman. Роль молодого шпигуна виконав невідомий широкому загалу Терон Еджертон. Його наставника блискуче зіграв оскароносний Колін Ферт, а злодієм став мегадосвідчений Семюел Л. Джексон. З такими вхідними даними, від будь-якого іншого режисера ми могли б чекати спроби повторити фільми про Бонда, чи недолугу пародію з числа тих, котрі слідують нині за кожним більш-менш помітним блокбастером, або й взагалі, не приведи боже, нового “Коді Бенкса”. Але ж ми говоримо про Метью Вона. І тому “Kingsman” стає еталон пародії нашого часу.

Режисер блискуче грає на полі Бондіани. До чого глядач звик в історіях про секретних агентів – суворість та серйозність персонажів. А от шпигуни з “Kingsman” люблять похизуватися і пожартувати. Шпигунські фільми націлені на старшу аудиторію – фільм Вона вже самим постером з юним головним героєм показує, що фільм розрахований і на молодь. Не варто забувати й про секс. Якщо у фільмах про дітей-шпигунів його немає взагалі, а у кіно про Бонда він зведений до формули “одна-дві красуні на стрічку, які не встояли перед шармом секретного агента”, то у новій картині Метью Вона про секс говорять відкрито, зухвало і зовсім не у класичному сенсі. Не буває у фільмах про шпигунів і надмірної жорстокості. Зазвичай після пострілів та бійок, глядачу навіть не показують крові. А от Вон скоро зможе увійти в клуб послідовників Тарантіно, у фільмах котрого насилля стає одним із наріжних каменів вираження режисерського задуму. В “Kingsman” стріляють та б’ються багато та завзято, і бойові сцени дуже гарно поставлені й відзняті. Режисер не намагався охопити якнайбільшу аудиторію,  тому свідомо зробив фільм із рейтингом 18+.

Приємно відмітити, що Вон-режисер виростає з кожним фільмом. “Kingsman: секретна служба” – це не просто пародія на інші картини, тут висміюються вже цілі жанрові канони кінематографу, а більш того – тренди нашого життя. От є, наприклад, застаріла манірність та старомодність британців, і у фільмі герої показово вдягаються у костюми індивідуального пошиву, в якості зброї обирають парасольку, а підлеглих називають слугами. І навпаки, існує американська мода на геніїв-багатіїв, котрі займаються меценатством і весь час носять одну й ту саму футболку і пару джинсів. Маємо у фільмі лиходія, котрий переживає за планету, а не людей, і вдягається як реп-зірка. А сучасні гастрономічні звички блискуче висміяні у сцені, де герої п’ють дороге вино у прикуску з фаст-фудом.

І таких влучних образів у фільмі Метью Вона більш ніж достатньо, щоб продемонструвати глядачу ті абсурдні рамки, в які його заводять застарілі традиції, штучні тренди, закони бізнесу… Якщо хочете – це такий собі стрес-тест для переосмислення своїх принципів, загорнутий у розважальну упаковку.

Дмитро Сидоренко, спеціально для “Ранок у Великому Місті”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

26.05.2015 17:32
0



Загрузка...

Топ відео

    Поки що немає матеріалів ...

Гарячі матеріали

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: