УКР
УКР

Video: Як українські в’язні змогли розвалили сталінські концтабори

65 років тому почалося легендарне Норильське повстання, після чого систему радянських концтаборів розформували. Саме наші співвітчизники організували це повстання. Як же українцям вдалося розвалити сталінські концтабори?

концтабір фото

1956 рік. У радянських концтаборах смерті панує нечувана радість – майже мільйон в’язнів виходить на свободу та повертається із Сибіру додому. Новий Генсек Радянського Союзу Микита Хрущов несподівано для усіх вирішив реабілітувати жертв сталінських репресій. Та це аж ніяк не було спонтанним проявом милосердя. Жителі СРСР навіть не здогадувалися, що причиною стало криваве повстання в’язнів в одному із найжорстокіших концтаборів країни Рад. Повстання, за яким стояли українці.

Травень 1953. Норильськ. За вікном – мінус 24. 30 тисяч в’язнів Норильського концтабору за розкладом виходять на щоденні каторжні роботи. Про цей табір ходила погана слава. Сюди з усього СРСР відправляли особливо небезпечних для радянської влади осіб. 70% ув’язнених складали українці, засуджені на так званий «бандерівський стандарт» – 25 років. Це були вороги режиму, приречені на смерть від голоду, холоду, важкої праці та хвороб.

Понад 18 мільйонів людей без суду та слідства стали жертвами свавілля радянської системи. Концтабір у Норильську відзначався особливо жорстокими умовами: полярна зима, 12-годинний робочий день у шахтах та на будівництві, жодних вихідних та можливості поспілкуватися бодай у листах з рідними. А ще – постійні приниження та знущання охорони. Улюбленою розвагою адміністрації концтабору було заковувати в’язнів у наручники, а потім піднімати їх догори та щосили кидати тілом об підлогу, після чого по в’язнях топталися годинами.

Після смерті Сталіна у березні 1953 року у невільників радянських концтаборів зажевріла надія бодай на пом’якшення умов перебування. Але тюремна адміністрація навпаки – лише посилила свій тиск. Дійшло навіть до показових розстрілів засуджених. 26 травня 1953 року, скандуючи «Воля або смерть», в’язні Норильського концтабору влаштували страйк – відмовилися виходити на роботу до тих пір, поки з Москви не приїде комісія, яка розслідуватиме факти вбивства охоронцями. Над своїми бараками повстанці підняли чорний прапор із червоною смужкою як символ непокори. А за допомогою саморобних повітряних зміїв розкидали тисячі листівок, аби мешканці Норильська змогли повідомили керівництву СРСР про насилля над в’язнями.

Комісія з Москви таки прибула до концтабору. Її представники пообіцяли виконати вимоги в’язнів – скоротити робочий день до 8 годин, дозволити листуватися з рідними, вивезти всіх інвалідів та припинити тортури. Та це був тільки цинічний блеф, після чого знущання над в’язнями тільки посилилися. Почався новий страйк, який тривав 61 день. Усе закінчилося трагічно.

До концтабору прибуло 7 вантажівок з озброєними солдатами. Вони без попередження стали стріляти по в’язнях, які, взявшись за руки, почали співати гімн України. За офіційними даними, загинуло 153 людини. Та ці жертви не були даремними. Хвиля повстань прокотилася і в інших таборах – у Колимі, Воркуті та Кенгірі. Це стало початком кінця системи радянських концтаборів. У 1956 році більшість в’язнів отримали свободу. Багато з них очолили правозахисний та дисидентський рухи в СРСР. А через 30 з лишком років вони та нове покоління патріотів похитнули комуністичну систему і, зрештою, зламали її!

Більше дивіться у відео

Нагадуємо, раніше ми розповідали, як українець кинув НКВС на гроші

Як українські в’язні змогли розвалили сталінські концтабори

0 - 0 Коментувати

65 років тому почалося легендарне Норильське повстання, після чого систему радянських концтаборів розформували. Саме наші співвітчизники організували це повстання. Як же українцям вдалося розвалити сталінські концтабори?

концтабір фото

1956 рік. У радянських концтаборах смерті панує нечувана радість – майже мільйон в’язнів виходить на свободу та повертається із Сибіру додому. Новий Генсек Радянського Союзу Микита Хрущов несподівано для усіх вирішив реабілітувати жертв сталінських репресій. Та це аж ніяк не було спонтанним проявом милосердя. Жителі СРСР навіть не здогадувалися, що причиною стало криваве повстання в’язнів в одному із найжорстокіших концтаборів країни Рад. Повстання, за яким стояли українці.

Травень 1953. Норильськ. За вікном – мінус 24. 30 тисяч в’язнів Норильського концтабору за розкладом виходять на щоденні каторжні роботи. Про цей табір ходила погана слава. Сюди з усього СРСР відправляли особливо небезпечних для радянської влади осіб. 70% ув’язнених складали українці, засуджені на так званий «бандерівський стандарт» – 25 років. Це були вороги режиму, приречені на смерть від голоду, холоду, важкої праці та хвороб.

Понад 18 мільйонів людей без суду та слідства стали жертвами свавілля радянської системи. Концтабір у Норильську відзначався особливо жорстокими умовами: полярна зима, 12-годинний робочий день у шахтах та на будівництві, жодних вихідних та можливості поспілкуватися бодай у листах з рідними. А ще – постійні приниження та знущання охорони. Улюбленою розвагою адміністрації концтабору було заковувати в’язнів у наручники, а потім піднімати їх догори та щосили кидати тілом об підлогу, після чого по в’язнях топталися годинами.

Після смерті Сталіна у березні 1953 року у невільників радянських концтаборів зажевріла надія бодай на пом’якшення умов перебування. Але тюремна адміністрація навпаки – лише посилила свій тиск. Дійшло навіть до показових розстрілів засуджених. 26 травня 1953 року, скандуючи «Воля або смерть», в’язні Норильського концтабору влаштували страйк – відмовилися виходити на роботу до тих пір, поки з Москви не приїде комісія, яка розслідуватиме факти вбивства охоронцями. Над своїми бараками повстанці підняли чорний прапор із червоною смужкою як символ непокори. А за допомогою саморобних повітряних зміїв розкидали тисячі листівок, аби мешканці Норильська змогли повідомили керівництву СРСР про насилля над в’язнями.

Комісія з Москви таки прибула до концтабору. Її представники пообіцяли виконати вимоги в’язнів – скоротити робочий день до 8 годин, дозволити листуватися з рідними, вивезти всіх інвалідів та припинити тортури. Та це був тільки цинічний блеф, після чого знущання над в’язнями тільки посилилися. Почався новий страйк, який тривав 61 день. Усе закінчилося трагічно.

До концтабору прибуло 7 вантажівок з озброєними солдатами. Вони без попередження стали стріляти по в’язнях, які, взявшись за руки, почали співати гімн України. За офіційними даними, загинуло 153 людини. Та ці жертви не були даремними. Хвиля повстань прокотилася і в інших таборах – у Колимі, Воркуті та Кенгірі. Це стало початком кінця системи радянських концтаборів. У 1956 році більшість в’язнів отримали свободу. Багато з них очолили правозахисний та дисидентський рухи в СРСР. А через 30 з лишком років вони та нове покоління патріотів похитнули комуністичну систему і, зрештою, зламали її!

Більше дивіться у відео

Нагадуємо, раніше ми розповідали, як українець кинув НКВС на гроші

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

24.05.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: