УКР
УКР

Як Сталіна хотіли повалити, і чому це нікому не вдалося?

0 - 0 Коментувати

У Росії заборонили до показу британський фільм «Смерть Сталіна». Причина – у Мінкульті РФ вирішили, що стрічка начебто неправильно змальовує боротьбу за владу в СРСР після смерті вождя народів. Дивуватися не слід, адже зараз в Росії модно вважати Сталіна найвидатнішою людиною у своїй історії. Як би там не було, але смерть вождя спричинила справжню підкилимну війну у вищому керівництві СРСР. Проте боротьба за владу тривала і за життя диктатора. Як Сталіна хотіли повалити чи навіть вбити, і чому це нікому не вдалося?

8 мільйонів. Саме стільки людей зникло у мирний час без судів і слідства в СРСР. Вони стали жертвами Великого терору 30-х. І все заради заспокоєння параної вождя. Параної, що його скинуть і відберуть найдорожче – владу.

1934 рік. Двічі на радянського Генсека скоювали замах. В обох випадках від вірної смерті Сталіна рятував майбутній глава НКВС Лаврентій Берія. За однією з версій, замахи інсценував сам Берія, аби здобути прихильність вождя народів. Та незабаром Сталін опинився уже за крок від політичної смерті. Проти Генсека назріла змова. Голодомор в Україні та Поволжі і чистки у партії лише підтвердили: Сталін перетворюється на неконтрольованого диктатора. Тому з ним у 34-му хотіли розправитися так, як 30 років потому вчинили із Хрущовим – відправити у відставку. Замінити Сталіна планували на його близького друга і протеже – Сергія Кірова.

XVII з’їзд комуністичної партії міг стати останнім для вождя народів. На ньому таємно голосували за новий склад Політбюро. Проти всемогутнього Сталіна проголосувало 292 членів партії, проти Кірова – лише троє. Наляканий голова лічильної комісії Лазар Каганович прибіг до вождя. Усі бюлетені нашвидкоруч знищили. Далі за справу взявся сам Сталін. Розправа проти змовників була миттєвою. Так XVII з’їзд Компартії увійшов в історію як «з’їзд розстріляних». Більше ніж половина його делегатів були фізично знищені. Колесо репресій Великого терору запустилося після загадкового вбивства Сергія Кірова.

Повагу у Компартії Кіров здобув після жорстокого придушення селянських повстань. Завдяки дружбі зі Сталіним Кіров стрімко підіймався партійними щаблями і у 1926 році очолив колиску пролетарської революції – Ленінград. Поступово близький друг Сталіна перевторився на головного конкурента за владу. Про змову Сталін дізнався завчасно і не зволікав.

Ліквідувати Кірова Сталін доручив главі НКВС Генріху Ягоді. Він замовив кілера – Леоніда Ніколаєва. Ходили чутки, що його дружина була коханкою Кірова. Так і виникла офіційна версія вбивства – ревнощі. Ніколаєву пообіцяли всього три роки за ґратами і ситу старість. У листопаді 1934 року Ніколаєв вперше спробував вбити Кірова, але невдало. Його затримали, проте одразу ж відпустили. Удруге Ніколаєв не схибив – і куля знайшла ціль. Вбивцю затримали на місці злочину. Разом з Ніколаєвим розстріляли усіх його родичів, друзів та навіть сусідів. Справа Кірова перетворилася на показовий процес. Сталін дав чітко зрозуміти: у боротьбі за владу він не зупиниться ні перед чим.

Ліквідувавши Кірова, Сталін убив двох зайців: усунув небезпечного конкурента та змінив кримінальний кодекс, причому навіть без формальної згоди Політбюро. За новими правилами, слідство велося не довше ніж 10 днів, а справи розглядалися без участі обвинуваченого та захисту у суді. Будь-яке оскарження рішення не допускалося. А вироки про розстріл здійснювалися негайно. Так Сталін провів велику чистку у лавах партії та армії. Втрата кваліфікованих кадрів вождя народів не хвилювала. Важливо було усунути усіх, хто готовий був зазіхнути на найдорожче – його трон.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Сталінський режим виселяв остарбайтерів за так званий 101-й кілометр

06.02.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору