Французька Гвіана – країна, яка розташована в Південній Америці, але юридично це заморський департамент Франції. Та повноцінно європейською цю країну назвати дуже складно.
У селах головними є вожді. Вони мусять усім допомагати, але якщо щось не виходить, то кличуть на підмогу шамана.
– Шамани мають бути в кожному селі. Вони спілкуються з природою, духами лісу, а також вони як знахарі, – розповів гвіанець Ромарік.
У шамана робота є, у вождя теж, а от у гвіанської молоді її майже немає.
Тож існують організації та волонтери, які допомагають молоді знайти своє місце.
Один із волонтерів розповів, що у Французькій Гвіані 50% населення це молодь до 25 років, тому майбутнє цього регіону винятково в їхніх руках.
Школи тут є не всюди, інколи дітям доводиться добиратися до них годинами.
А іноді навіть потрібно плисти човнами по річках. Школярі закінчують лише 6 класів.
Щоб навчатися у коледжі або ліцеї, треба їхати в столицю. А за вищою освітою гвіанці їдуть закордон.
Також по темі: Французька Гвіана: як жити без електрики й університетів, але з шаманом
Більше про навчання, роботу та особливості проживання у Французькій Гвіані дивіться в сюжеті Олексія Кобзаря рубрики Однією ногою в Європі.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про життя у В’єтнамі.