УКР
УКР

Video: Навіщо в СРСР осушили ціле море?

Нещодавно Росія закрила частину Азовського моря для українських суден. А порушення екологічних норм при будівництві Керченського мосту може перетворити Азовське море у затоку Чорного та спричинити екологічну катастрофу. Але у Росії, як і в Радянському Союзі, про наслідки не думають. Свого часу у СРСР вирішили осушити Аральське море. Що з цього вийшло?

Аральське море фото корабель

Рік 1930-й. У Радянському Союзі кипить індустріалізація. Багатомільйонна країна перетворилася на один суцільний будівельний майданчик. Відставала тільки посушлива Центральна Азія, де значна частина населення продовжувала жити ще кочовим способом. Радянську владу це мало цікавило. За грандіозним планом, Центральна Азія мала перетворити СРСР на світового лідера з виробництва бавовни. Тому, за наказом Сталіна, сільськогосподарські угіддя треба було збільшити на 2,5 мільйони гектарів. Та через посушливий клімат придатної землі не вистачало. Так і народилася геніальна, як здавалося тоді радянському керівництву, ідея осушити Аральське море, розташоване на кордоні Казахстану та Узбекистану.

У центральноазійських республіках почалося масштабне будівництво зрошувальних каналів, аби збільшити посіви бавовни. Аральське море живили дві річки – Амудар’Я та Сирдар’Я. З них нещадно викачували воду для поливу, звели 3 гідроелектростанції, а саме русло річок змінили. Радянська пропаганда малювала мешканцям узбережжя рай, який створять на місці висушеного моря. Битву проти природи таки виграли, але не війну. Ситуація вийшла з-під контролю.

Рівень води в Аралі зменшувався на очах зі швидкістю 80-90 сантиметрів на рік. У 1961-му багате на рибу та четверте завбільшки озеро у світі перетворилось на пустелю. Вода відступила на понад 100 кілометрів від попередньої берегової лінії, залишаючи після себе великі території, вкриті сіллю. Уся риба внаслідок засолення озера загинула, кораблі у колись жвавих портах перетворились на купу брухту.

У Радянському Союзі екологічну катастрофу Аралу помічати не хотіли. Лише у 1985 році Михайло Горбачов почав бити на сполох. Та було вже пізно. Акваторія Аралу зменшилась на понад 90%, і цей процес невідворотний. Тепер замість моря – лише вузька 30-кілометрова стрічка, яка нагадує русло річки. На дні колишнього моря утворились цілі поля із солі та отруйних пестицидів, які вітер розносить по всьому регіону, знищуючи сільське господарство та завдаючи шкоди здоров’ю людей. Та, як виявилось, це не єдина страшна проблема Аральського моря, яку радянське керівництво намагалося приховати.

Більше дивіться у відео

Також дивіться: Радянська атомна субмарина кілька разів ставила світ на межу ядерної катастрофи

Навіщо в СРСР осушили ціле море?

0 - 0 Коментувати

Нещодавно Росія закрила частину Азовського моря для українських суден. А порушення екологічних норм при будівництві Керченського мосту може перетворити Азовське море у затоку Чорного та спричинити екологічну катастрофу. Але у Росії, як і в Радянському Союзі, про наслідки не думають. Свого часу у СРСР вирішили осушити Аральське море. Що з цього вийшло?

Аральське море фото корабель

Рік 1930-й. У Радянському Союзі кипить індустріалізація. Багатомільйонна країна перетворилася на один суцільний будівельний майданчик. Відставала тільки посушлива Центральна Азія, де значна частина населення продовжувала жити ще кочовим способом. Радянську владу це мало цікавило. За грандіозним планом, Центральна Азія мала перетворити СРСР на світового лідера з виробництва бавовни. Тому, за наказом Сталіна, сільськогосподарські угіддя треба було збільшити на 2,5 мільйони гектарів. Та через посушливий клімат придатної землі не вистачало. Так і народилася геніальна, як здавалося тоді радянському керівництву, ідея осушити Аральське море, розташоване на кордоні Казахстану та Узбекистану.

У центральноазійських республіках почалося масштабне будівництво зрошувальних каналів, аби збільшити посіви бавовни. Аральське море живили дві річки – Амудар’Я та Сирдар’Я. З них нещадно викачували воду для поливу, звели 3 гідроелектростанції, а саме русло річок змінили. Радянська пропаганда малювала мешканцям узбережжя рай, який створять на місці висушеного моря. Битву проти природи таки виграли, але не війну. Ситуація вийшла з-під контролю.

Рівень води в Аралі зменшувався на очах зі швидкістю 80-90 сантиметрів на рік. У 1961-му багате на рибу та четверте завбільшки озеро у світі перетворилось на пустелю. Вода відступила на понад 100 кілометрів від попередньої берегової лінії, залишаючи після себе великі території, вкриті сіллю. Уся риба внаслідок засолення озера загинула, кораблі у колись жвавих портах перетворились на купу брухту.

У Радянському Союзі екологічну катастрофу Аралу помічати не хотіли. Лише у 1985 році Михайло Горбачов почав бити на сполох. Та було вже пізно. Акваторія Аралу зменшилась на понад 90%, і цей процес невідворотний. Тепер замість моря – лише вузька 30-кілометрова стрічка, яка нагадує русло річки. На дні колишнього моря утворились цілі поля із солі та отруйних пестицидів, які вітер розносить по всьому регіону, знищуючи сільське господарство та завдаючи шкоди здоров’ю людей. Та, як виявилось, це не єдина страшна проблема Аральського моря, яку радянське керівництво намагалося приховати.

Більше дивіться у відео

Також дивіться: Радянська атомна субмарина кілька разів ставила світ на межу ядерної катастрофи

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

14.06.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: