УКР
УКР

Video: Як Єльцин цькував Собчака, і врешті вигнав його з країни

Значна частина нинішньої російської владної верхівки – вихідці із команди першого міського голови Санкт-Петербурга Анатолія Собчака. У 90-ті роки минулого століття Собчак був одним із найпопулярніших політиків Росії. Але його політична кар’єра швидко завершилася через протистояння із тодішнім президентом РФ Борисом Єльциним.

Анатолій Собчак фото

Анатолія Собчака та Бориса Єльцина називають першими російськими демократами. Наприкінці 80-х-початку 90-х років минулого століття їхні політичні кар’єри були тісно пов’язані. Спочатку Єльцин та Собчак були співголовами вже легендарної Міжрегіональної депутатської групи – першої офіційної парламентської опозиції в Радянському Союзі. Разом вони підтримували проголошення суверенітетів у республіках, що входили до складу СРСР, разом боролися із комуністичною партією. У 1991 році обидва, як найпопулярніші політики в країні, претендували на посаду президента Росії. Але Собчак сам поступився місцем Єльцину.

Згодом Собчак ще раз допоміг Єльцину – побороти путч ГКЧП у серпні 1991 року. Собчак на дачі у Єльцина брав участь у написанні звернення до громадян про незаконність дій путчистів. А також очолив спротив перевороту на території Ленінграда. Тоді Собчак став справжньою опорою та підтримкою для Єльцина, який тільки розпочинав керівництво країною. Але згодом професор з Ленінграда перетвориться на головний біль російського президента.

У той самий день, коли Єльцин переміг на президентських виборах, Собчак став першим мером Ленінграда. Вважається, що саме за ініціативи Собчака місту повернули історичну назву – Санкт-Петербург. Початок 90-х – часи розквіту політичної зірки Собчака. У захваті від нього були усі – красномовний інтелігент, перший демократичний голова найбільш вільного міста країни, улюбленець Заходу. Собчак мандрував світом, зустрічався із впливовими закордонними політиками, обіцяв Петербургу демократичні зміни.

Така активність мера не могла подобатися Єльцину. Із колишніх союзників вони перетворилися на противників. Інтелектуал, яскравий оратор Собчак – проти незграбного роботяги-будівельника, який полюбляв випити, Єльцина. Коли настав час нових президентських виборів у 1996 році, в оточенні Єльцина побоювалися конкуренції з боку Собчака. Не приховував власних амбіцій і мер Санкт-Петербурга. Під час закордонних візитів він не соромився критикувати Єльцина за розв’язання війни у Чечні, величезні борги по зарплатах у країні, надмірну любов до алкоголю. Про все це володарю Кремля справно доповідали.

Із тих часів, як кажуть в оточенні Собчака, розпочалося цькування петербурзького мера. Силовики збирали проти нього компромат та завели кримінальні справи. На чергових виборах у Петербурзі Кремль грав проти Собчака і позбавив його усіх посад. Нинішній Президент Росії Володимир Путін, а тоді помічник Собчака та його близький соратник, вважає, що особистого конфлікту між Єльциним і Собчаком не було. А було лише непорозуміння між мером та оточенням президента.

Урешті-решт, Собчака звинуватили у зловживанні службовим становищем та незаконному збагаченні. Від слідства його врятував вірний Путін, який сам вже пішов на підвищення, перебрався до Москви та організував втечу Собчака з країни. Два роки він жив у вигнанні в Парижі, а повернувся до країни лише тоді, коли Єльцин поступився своїм місцем все тому ж Путіну.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Борис Нємцов був останнім опозиціонером Росії

Як Єльцин цькував Собчака, і врешті вигнав його з країни

0 - 0 Коментувати

Значна частина нинішньої російської владної верхівки – вихідці із команди першого міського голови Санкт-Петербурга Анатолія Собчака. У 90-ті роки минулого століття Собчак був одним із найпопулярніших політиків Росії. Але його політична кар’єра швидко завершилася через протистояння із тодішнім президентом РФ Борисом Єльциним.

Анатолій Собчак фото

Анатолія Собчака та Бориса Єльцина називають першими російськими демократами. Наприкінці 80-х-початку 90-х років минулого століття їхні політичні кар’єри були тісно пов’язані. Спочатку Єльцин та Собчак були співголовами вже легендарної Міжрегіональної депутатської групи – першої офіційної парламентської опозиції в Радянському Союзі. Разом вони підтримували проголошення суверенітетів у республіках, що входили до складу СРСР, разом боролися із комуністичною партією. У 1991 році обидва, як найпопулярніші політики в країні, претендували на посаду президента Росії. Але Собчак сам поступився місцем Єльцину.

Згодом Собчак ще раз допоміг Єльцину – побороти путч ГКЧП у серпні 1991 року. Собчак на дачі у Єльцина брав участь у написанні звернення до громадян про незаконність дій путчистів. А також очолив спротив перевороту на території Ленінграда. Тоді Собчак став справжньою опорою та підтримкою для Єльцина, який тільки розпочинав керівництво країною. Але згодом професор з Ленінграда перетвориться на головний біль російського президента.

У той самий день, коли Єльцин переміг на президентських виборах, Собчак став першим мером Ленінграда. Вважається, що саме за ініціативи Собчака місту повернули історичну назву – Санкт-Петербург. Початок 90-х – часи розквіту політичної зірки Собчака. У захваті від нього були усі – красномовний інтелігент, перший демократичний голова найбільш вільного міста країни, улюбленець Заходу. Собчак мандрував світом, зустрічався із впливовими закордонними політиками, обіцяв Петербургу демократичні зміни.

Така активність мера не могла подобатися Єльцину. Із колишніх союзників вони перетворилися на противників. Інтелектуал, яскравий оратор Собчак – проти незграбного роботяги-будівельника, який полюбляв випити, Єльцина. Коли настав час нових президентських виборів у 1996 році, в оточенні Єльцина побоювалися конкуренції з боку Собчака. Не приховував власних амбіцій і мер Санкт-Петербурга. Під час закордонних візитів він не соромився критикувати Єльцина за розв’язання війни у Чечні, величезні борги по зарплатах у країні, надмірну любов до алкоголю. Про все це володарю Кремля справно доповідали.

Із тих часів, як кажуть в оточенні Собчака, розпочалося цькування петербурзького мера. Силовики збирали проти нього компромат та завели кримінальні справи. На чергових виборах у Петербурзі Кремль грав проти Собчака і позбавив його усіх посад. Нинішній Президент Росії Володимир Путін, а тоді помічник Собчака та його близький соратник, вважає, що особистого конфлікту між Єльциним і Собчаком не було. А було лише непорозуміння між мером та оточенням президента.

Урешті-решт, Собчака звинуватили у зловживанні службовим становищем та незаконному збагаченні. Від слідства його врятував вірний Путін, який сам вже пішов на підвищення, перебрався до Москви та організував втечу Собчака з країни. Два роки він жив у вигнанні в Парижі, а повернувся до країни лише тоді, коли Єльцин поступився своїм місцем все тому ж Путіну.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Борис Нємцов був останнім опозиціонером Росії

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

03.08.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: