УКР
УКР

Video: Борис Нємцов був останнім опозиціонером Росії

Три роки тому, 27 лютого 2015 року, у Москві вбили відомого російського опозиціонера Бориса Нємцова. Виконавці зухвалого злочину вже засуджені, але справжні замовники так і не знайдені. Які справжні мотиви його вбивства?

Борис Нємцов ніколи не приховував свого ставлення до нинішнього керівництва Росії. За свої погляди він і був убитий. 27 лютого 2015 року у спину Нємцову вистрілили п’ять разів прямо навпроти Кремля.

У політику Борис Нємцов потрапив через екологічний рух та акції протесту. Символічно, що протести залишаться основою його діяльності до самої смерті. А у другій половині 80-х років минулого століття молодий кандидат фізико-математичних наук Нємцов боровся проти будівництва в Горькому (нині Нижньому Новгороді) атомної станції. Станцію так і не побудували, а Нємцов невдовзі став народним депутатом.

У Державній Думі Нємцов знайомиться з Борисом Єльциним та підтримує його на перших президентських виборах 1991 року. Одразу після обрання Єльцина головою держави він призначає 32-річного Нємцова губернатором Нижньогородської області. За словами самого Нємцова, це призначення було випадковим, він став наймолодшим російським губернатором, та Єльцин обіцяв швидко звільнити його, якщо не впорається. Утім, Нємцов впорався і пропрацював у Нижньому Новгороді шість років. Завдяки ліберальним реформам, Борис здобув репутацію реформатора, його область ставили у приклад усій Росії. Нємцов запровадив вільний обіг земель, пільгове оподаткування для найбільших підприємств, залучав інвестиції, сприяв появі незалежних ЗМІ. У 1997 році Єльцин покликав Нємцова у Москву, запропоновувавши посаду в уряді. Той вагався, але все ж таки погодився.

У 90-ті роки Нємцов був одним із найпопулярніших молодих політиків Росії. Він любив публічні дебати й не пропадав з телевізійних ефірів, виступав категорично проти розв’язання Першої чеченської війни. В уряді Борис отримав посади віце-прем’єра та міністра енергетики Росії. Зокрема, Нємцов не дозволив приватизацію Газпрому, через що вступив у конфлікт з могутнім тоді олігархом Борисом Березовським, який хотів встановити власний контроль над газовим монополістом. Згідно із соціологічними опитуваннями, Нємцова у 1997 році наступним президентом хотіли бачити 29% росіян, він міг би стати одним із фаворитів передвиборчої гонки. Але рейтинги політика знищила економічна криза 1998 року і дефолт. Разом з усім російським урядом Нємцов тоді пішов у відставку.

Цікаво, що у 2000 році Нємцов підтримував на президентських виборах Володимира Путіна і називав його найдостойнішим кандидатом. Проте згодом Борис визнав свою помилку та перейшов в опозицію до діючої влади. Перший строк президентства Путіна Нємцов називав кривавим, другий – злодійським. Борис підготував декілька докладів з приводу діяльності Путіна. Першим розкрив факти про незаконне збагачення російського президента та його найближчого оточення, про зловживання в найбільших державних компаніях.

Із 2010 року Нємцов бере участь в усіх протестних акціях в Росії, намагається об’єднати російську опозицію, планує нові протести, обирається депутатом Ярославської обласної ради. У 2014 році Нємцов жорстко засуджує агресію Росії проти України. Перед смертю Борис якраз готує черговий доклад під назвою «Путін. Війна», в якому викриває участь найвищого керівництва РФ у підготовці воєнного нападу на Україну. До оприлюдення докладу Нємцов не дожив усього кілька днів.

Нємцову неодноразово погрожували через його позицію й висловлювання проти влади. Слідство встановило, що вбивство опозиціонера організувала група чеченських силовиків з батальйону внутрішніх військ «Північ» – фактично особистої охорони голови Чечні Рамзана Кадирова. Безпосередньо стріляв у Нємцова заступник голови батальйону «Північ» Заур Дадаєв, якому Кадиров свого часу вручив орден за відвагу. Дадаєва разом з 4 поплічниками засудили за вбивство опозиціонера на 20 років позбавлення волі. Утім, замовників злочину досі так і не встановлено. Російський політик Олексій Навальний прямо заявив, що замовником вбивства Нємцова є Кадиров, і, можливо, він діяв за наказом Путіна.

Нємцова не стало, але путінський режим не перестав його боятися. Влада прибирає квіти, які в пам'ять про політика приносять люди на місце його вбивства, руйнує меморіальну дошку на домі, в якому він жив, заважає маршам на його честь.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Хто був замовником вбивства Нємцова, і чи покарають винних?

Борис Нємцов був останнім опозиціонером Росії

0 - 0 Коментувати

Три роки тому, 27 лютого 2015 року, у Москві вбили відомого російського опозиціонера Бориса Нємцова. Виконавці зухвалого злочину вже засуджені, але справжні замовники так і не знайдені. Які справжні мотиви його вбивства?

Борис Нємцов ніколи не приховував свого ставлення до нинішнього керівництва Росії. За свої погляди він і був убитий. 27 лютого 2015 року у спину Нємцову вистрілили п’ять разів прямо навпроти Кремля.

У політику Борис Нємцов потрапив через екологічний рух та акції протесту. Символічно, що протести залишаться основою його діяльності до самої смерті. А у другій половині 80-х років минулого століття молодий кандидат фізико-математичних наук Нємцов боровся проти будівництва в Горькому (нині Нижньому Новгороді) атомної станції. Станцію так і не побудували, а Нємцов невдовзі став народним депутатом.

У Державній Думі Нємцов знайомиться з Борисом Єльциним та підтримує його на перших президентських виборах 1991 року. Одразу після обрання Єльцина головою держави він призначає 32-річного Нємцова губернатором Нижньогородської області. За словами самого Нємцова, це призначення було випадковим, він став наймолодшим російським губернатором, та Єльцин обіцяв швидко звільнити його, якщо не впорається. Утім, Нємцов впорався і пропрацював у Нижньому Новгороді шість років. Завдяки ліберальним реформам, Борис здобув репутацію реформатора, його область ставили у приклад усій Росії. Нємцов запровадив вільний обіг земель, пільгове оподаткування для найбільших підприємств, залучав інвестиції, сприяв появі незалежних ЗМІ. У 1997 році Єльцин покликав Нємцова у Москву, запропоновувавши посаду в уряді. Той вагався, але все ж таки погодився.

У 90-ті роки Нємцов був одним із найпопулярніших молодих політиків Росії. Він любив публічні дебати й не пропадав з телевізійних ефірів, виступав категорично проти розв’язання Першої чеченської війни. В уряді Борис отримав посади віце-прем’єра та міністра енергетики Росії. Зокрема, Нємцов не дозволив приватизацію Газпрому, через що вступив у конфлікт з могутнім тоді олігархом Борисом Березовським, який хотів встановити власний контроль над газовим монополістом. Згідно із соціологічними опитуваннями, Нємцова у 1997 році наступним президентом хотіли бачити 29% росіян, він міг би стати одним із фаворитів передвиборчої гонки. Але рейтинги політика знищила економічна криза 1998 року і дефолт. Разом з усім російським урядом Нємцов тоді пішов у відставку.

Цікаво, що у 2000 році Нємцов підтримував на президентських виборах Володимира Путіна і називав його найдостойнішим кандидатом. Проте згодом Борис визнав свою помилку та перейшов в опозицію до діючої влади. Перший строк президентства Путіна Нємцов називав кривавим, другий – злодійським. Борис підготував декілька докладів з приводу діяльності Путіна. Першим розкрив факти про незаконне збагачення російського президента та його найближчого оточення, про зловживання в найбільших державних компаніях.

Із 2010 року Нємцов бере участь в усіх протестних акціях в Росії, намагається об’єднати російську опозицію, планує нові протести, обирається депутатом Ярославської обласної ради. У 2014 році Нємцов жорстко засуджує агресію Росії проти України. Перед смертю Борис якраз готує черговий доклад під назвою «Путін. Війна», в якому викриває участь найвищого керівництва РФ у підготовці воєнного нападу на Україну. До оприлюдення докладу Нємцов не дожив усього кілька днів.

Нємцову неодноразово погрожували через його позицію й висловлювання проти влади. Слідство встановило, що вбивство опозиціонера організувала група чеченських силовиків з батальйону внутрішніх військ «Північ» – фактично особистої охорони голови Чечні Рамзана Кадирова. Безпосередньо стріляв у Нємцова заступник голови батальйону «Північ» Заур Дадаєв, якому Кадиров свого часу вручив орден за відвагу. Дадаєва разом з 4 поплічниками засудили за вбивство опозиціонера на 20 років позбавлення волі. Утім, замовників злочину досі так і не встановлено. Російський політик Олексій Навальний прямо заявив, що замовником вбивства Нємцова є Кадиров, і, можливо, він діяв за наказом Путіна.

Нємцова не стало, але путінський режим не перестав його боятися. Влада прибирає квіти, які в пам’ять про політика приносять люди на місце його вбивства, руйнує меморіальну дошку на домі, в якому він жив, заважає маршам на його честь.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Хто був замовником вбивства Нємцова, і чи покарають винних?

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

27.02.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: