УКР
УКР

Video: Борис Нємцов був останнім опозиціонером Росії

Три роки тому, 27 лютого 2015 року, у Москві вбили відомого російського опозиціонера Бориса Нємцова. Виконавці зухвалого злочину вже засуджені, але справжні замовники так і не знайдені. Які справжні мотиви його вбивства?

Борис Нємцов ніколи не приховував свого ставлення до нинішнього керівництва Росії. За свої погляди він і був убитий. 27 лютого 2015 року у спину Нємцову вистрілили п’ять разів прямо навпроти Кремля.

У політику Борис Нємцов потрапив через екологічний рух та акції протесту. Символічно, що протести залишаться основою його діяльності до самої смерті. А у другій половині 80-х років минулого століття молодий кандидат фізико-математичних наук Нємцов боровся проти будівництва в Горькому (нині Нижньому Новгороді) атомної станції. Станцію так і не побудували, а Нємцов невдовзі став народним депутатом.

У Державній Думі Нємцов знайомиться з Борисом Єльциним та підтримує його на перших президентських виборах 1991 року. Одразу після обрання Єльцина головою держави він призначає 32-річного Нємцова губернатором Нижньогородської області. За словами самого Нємцова, це призначення було випадковим, він став наймолодшим російським губернатором, та Єльцин обіцяв швидко звільнити його, якщо не впорається. Утім, Нємцов впорався і пропрацював у Нижньому Новгороді шість років. Завдяки ліберальним реформам, Борис здобув репутацію реформатора, його область ставили у приклад усій Росії. Нємцов запровадив вільний обіг земель, пільгове оподаткування для найбільших підприємств, залучав інвестиції, сприяв появі незалежних ЗМІ. У 1997 році Єльцин покликав Нємцова у Москву, запропоновувавши посаду в уряді. Той вагався, але все ж таки погодився.

У 90-ті роки Нємцов був одним із найпопулярніших молодих політиків Росії. Він любив публічні дебати й не пропадав з телевізійних ефірів, виступав категорично проти розв’язання Першої чеченської війни. В уряді Борис отримав посади віце-прем’єра та міністра енергетики Росії. Зокрема, Нємцов не дозволив приватизацію Газпрому, через що вступив у конфлікт з могутнім тоді олігархом Борисом Березовським, який хотів встановити власний контроль над газовим монополістом. Згідно із соціологічними опитуваннями, Нємцова у 1997 році наступним президентом хотіли бачити 29% росіян, він міг би стати одним із фаворитів передвиборчої гонки. Але рейтинги політика знищила економічна криза 1998 року і дефолт. Разом з усім російським урядом Нємцов тоді пішов у відставку.

Цікаво, що у 2000 році Нємцов підтримував на президентських виборах Володимира Путіна і називав його найдостойнішим кандидатом. Проте згодом Борис визнав свою помилку та перейшов в опозицію до діючої влади. Перший строк президентства Путіна Нємцов називав кривавим, другий – злодійським. Борис підготував декілька докладів з приводу діяльності Путіна. Першим розкрив факти про незаконне збагачення російського президента та його найближчого оточення, про зловживання в найбільших державних компаніях.

Із 2010 року Нємцов бере участь в усіх протестних акціях в Росії, намагається об’єднати російську опозицію, планує нові протести, обирається депутатом Ярославської обласної ради. У 2014 році Нємцов жорстко засуджує агресію Росії проти України. Перед смертю Борис якраз готує черговий доклад під назвою «Путін. Війна», в якому викриває участь найвищого керівництва РФ у підготовці воєнного нападу на Україну. До оприлюдення докладу Нємцов не дожив усього кілька днів.

Нємцову неодноразово погрожували через його позицію й висловлювання проти влади. Слідство встановило, що вбивство опозиціонера організувала група чеченських силовиків з батальйону внутрішніх військ «Північ» – фактично особистої охорони голови Чечні Рамзана Кадирова. Безпосередньо стріляв у Нємцова заступник голови батальйону «Північ» Заур Дадаєв, якому Кадиров свого часу вручив орден за відвагу. Дадаєва разом з 4 поплічниками засудили за вбивство опозиціонера на 20 років позбавлення волі. Утім, замовників злочину досі так і не встановлено. Російський політик Олексій Навальний прямо заявив, що замовником вбивства Нємцова є Кадиров, і, можливо, він діяв за наказом Путіна.

Нємцова не стало, але путінський режим не перестав його боятися. Влада прибирає квіти, які в пам'ять про політика приносять люди на місце його вбивства, руйнує меморіальну дошку на домі, в якому він жив, заважає маршам на його честь.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Хто був замовником вбивства Нємцова, і чи покарають винних?

Борис Нємцов був останнім опозиціонером Росії

0 Коментувати

Три роки тому, 27 лютого 2015 року, у Москві вбили відомого російського опозиціонера Бориса Нємцова. Виконавці зухвалого злочину вже засуджені, але справжні замовники так і не знайдені. Які справжні мотиви його вбивства?

Борис Нємцов ніколи не приховував свого ставлення до нинішнього керівництва Росії. За свої погляди він і був убитий. 27 лютого 2015 року у спину Нємцову вистрілили п’ять разів прямо навпроти Кремля.

У політику Борис Нємцов потрапив через екологічний рух та акції протесту. Символічно, що протести залишаться основою його діяльності до самої смерті. А у другій половині 80-х років минулого століття молодий кандидат фізико-математичних наук Нємцов боровся проти будівництва в Горькому (нині Нижньому Новгороді) атомної станції. Станцію так і не побудували, а Нємцов невдовзі став народним депутатом.

У Державній Думі Нємцов знайомиться з Борисом Єльциним та підтримує його на перших президентських виборах 1991 року. Одразу після обрання Єльцина головою держави він призначає 32-річного Нємцова губернатором Нижньогородської області. За словами самого Нємцова, це призначення було випадковим, він став наймолодшим російським губернатором, та Єльцин обіцяв швидко звільнити його, якщо не впорається. Утім, Нємцов впорався і пропрацював у Нижньому Новгороді шість років. Завдяки ліберальним реформам, Борис здобув репутацію реформатора, його область ставили у приклад усій Росії. Нємцов запровадив вільний обіг земель, пільгове оподаткування для найбільших підприємств, залучав інвестиції, сприяв появі незалежних ЗМІ. У 1997 році Єльцин покликав Нємцова у Москву, запропоновувавши посаду в уряді. Той вагався, але все ж таки погодився.

У 90-ті роки Нємцов був одним із найпопулярніших молодих політиків Росії. Він любив публічні дебати й не пропадав з телевізійних ефірів, виступав категорично проти розв’язання Першої чеченської війни. В уряді Борис отримав посади віце-прем’єра та міністра енергетики Росії. Зокрема, Нємцов не дозволив приватизацію Газпрому, через що вступив у конфлікт з могутнім тоді олігархом Борисом Березовським, який хотів встановити власний контроль над газовим монополістом. Згідно із соціологічними опитуваннями, Нємцова у 1997 році наступним президентом хотіли бачити 29% росіян, він міг би стати одним із фаворитів передвиборчої гонки. Але рейтинги політика знищила економічна криза 1998 року і дефолт. Разом з усім російським урядом Нємцов тоді пішов у відставку.

Цікаво, що у 2000 році Нємцов підтримував на президентських виборах Володимира Путіна і називав його найдостойнішим кандидатом. Проте згодом Борис визнав свою помилку та перейшов в опозицію до діючої влади. Перший строк президентства Путіна Нємцов називав кривавим, другий – злодійським. Борис підготував декілька докладів з приводу діяльності Путіна. Першим розкрив факти про незаконне збагачення російського президента та його найближчого оточення, про зловживання в найбільших державних компаніях.

Із 2010 року Нємцов бере участь в усіх протестних акціях в Росії, намагається об’єднати російську опозицію, планує нові протести, обирається депутатом Ярославської обласної ради. У 2014 році Нємцов жорстко засуджує агресію Росії проти України. Перед смертю Борис якраз готує черговий доклад під назвою «Путін. Війна», в якому викриває участь найвищого керівництва РФ у підготовці воєнного нападу на Україну. До оприлюдення докладу Нємцов не дожив усього кілька днів.

Нємцову неодноразово погрожували через його позицію й висловлювання проти влади. Слідство встановило, що вбивство опозиціонера організувала група чеченських силовиків з батальйону внутрішніх військ «Північ» – фактично особистої охорони голови Чечні Рамзана Кадирова. Безпосередньо стріляв у Нємцова заступник голови батальйону «Північ» Заур Дадаєв, якому Кадиров свого часу вручив орден за відвагу. Дадаєва разом з 4 поплічниками засудили за вбивство опозиціонера на 20 років позбавлення волі. Утім, замовників злочину досі так і не встановлено. Російський політик Олексій Навальний прямо заявив, що замовником вбивства Нємцова є Кадиров, і, можливо, він діяв за наказом Путіна.

Нємцова не стало, але путінський режим не перестав його боятися. Влада прибирає квіти, які в пам’ять про політика приносять люди на місце його вбивства, руйнує меморіальну дошку на домі, в якому він жив, заважає маршам на його честь.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Хто був замовником вбивства Нємцова, і чи покарають винних?

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

27.02.2018 15:30
Завантаження...

Топ відео

    Поки що немає матеріалів ...

Гарячі матеріали

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: