УКР
УКР

Video: Фейки в Інтернеті: яку загрозу вони несуть та як їм протистояти?

У січні 2017 року в українському сегменті соціальної мережі Facebook почали поширювати картинку зі школярем Іллею Кочергіним, який начебто переміг на Всесвітній олімпіаді з фізики, але про це, мовляв, не розповіло жодне з національних ЗМІ. Картинка закликала підтримати хлопця репостами. Ілля Кочергін виявився росіянином, на олімпіаді він зайняв лише 29 місце, та українці, не перевіривши інформацію, все одно активно ділилися зображенням – лічильник репостів досяг 115 тисяч.

У березні цього року у Кочергіна з’явився український аналог. Була створена по суті така ж сама картинка, але розповідалося в ній вже про Антона Ципко із сільської школи на Кіровоградщині, який виграв Міжнародну олімпіаду з інформатики в Тегерані. Його начебто також забула держава. Результат – майже 140 тисяч репостів. Ципко дійсно взяв золото на олімпіаді, але сталося це ще у серпні 2017 року, і про це була інформація в пресі.

Український журналіст Олександр Лінник, за принципом постів із Ципко та Кочергіним, вирішив створити й власну вірусну картинку. На ній він розмістив відверто безглузду інформацію про те, що переміг на світовій олімпіаді з мемів у Горішніх Плавнях з-понад 100500 учасників. До малюнка Олександр додав зображення американської медалі Пурпурне серце та попросив також його підтримати, адже телеканали, мовляв, забули. І вуаля – 37 тисяч репостів за кілька тижнів, дзвінки з вітаннями від родичів та навіть запрошення на радіо. Тобто українці продовжували вірити навіть у очевидний фейк.

Фейкові новини в Інтернеті існують стільки ж, скільки й сам Інтернет. Однак зараз, завдяки зростаючій кількості користувачів та новим механізмам роботи, розповсюджувати їх значно простіше. І, на перший погляд, невинні пости з приватними історіями можуть нести дійсно суттєву загрозу. За дослідженнями, фейкова інформація в соціальних мережах набагато швидше поширюється, ніж реальна. Фейки мають більше емоційно забарвлення, пояснюють фахівці, що привертає увагу людей.

Завданням фейків може бути не лише легка популярність в Інтернеті. Вони можуть нести й реальну загрозу національній безпеці, особливо в умовах гібридної війни. Це й відбувається зараз в Україні та країнах Європи. Сучасна Росія – справжня фабрика фейків. Мета таких кампаній – розкол держави зсередини, внутрішня дестабілізація, підбурення до протестів. Усі пам’ятають історії про розп’ятих хлопчиків на Донбасі чи начебто зґвалтовану мігрантом дівчинку в Німеччині. У ЄС вже визнають на офіційному рівні: фейки – справжня загроза укладу Європи. А у Франції та Німеччині з’явилися законодавчі ініціативи щодо покарання за розповсюдження фейків. А у США медіаграмотності будуть вчити в школах.

Рівень сприйняття фейків в Україні – це ще й показник недовіри до влади та офіційних установ. Урешті-решт, найкращий спосіб боротьби із фейком – це правда. І чим її більше у комунікації влади з населенням, тим менше шансів у фейків. Але й кожний має сам перевіряти інформацію, критично ставитися до будь-яких новин. Це основа особистої інформаційної гігієни кожної людини.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Фейсбук знає про вас більше, ніж ваша мама

Фейки в Інтернеті: яку загрозу вони несуть та як їм протистояти?

0 Коментувати

У січні 2017 року в українському сегменті соціальної мережі Facebook почали поширювати картинку зі школярем Іллею Кочергіним, який начебто переміг на Всесвітній олімпіаді з фізики, але про це, мовляв, не розповіло жодне з національних ЗМІ. Картинка закликала підтримати хлопця репостами. Ілля Кочергін виявився росіянином, на олімпіаді він зайняв лише 29 місце, та українці, не перевіривши інформацію, все одно активно ділилися зображенням – лічильник репостів досяг 115 тисяч.

У березні цього року у Кочергіна з’явився український аналог. Була створена по суті така ж сама картинка, але розповідалося в ній вже про Антона Ципко із сільської школи на Кіровоградщині, який виграв Міжнародну олімпіаду з інформатики в Тегерані. Його начебто також забула держава. Результат – майже 140 тисяч репостів. Ципко дійсно взяв золото на олімпіаді, але сталося це ще у серпні 2017 року, і про це була інформація в пресі.

Український журналіст Олександр Лінник, за принципом постів із Ципко та Кочергіним, вирішив створити й власну вірусну картинку. На ній він розмістив відверто безглузду інформацію про те, що переміг на світовій олімпіаді з мемів у Горішніх Плавнях з-понад 100500 учасників. До малюнка Олександр додав зображення американської медалі Пурпурне серце та попросив також його підтримати, адже телеканали, мовляв, забули. І вуаля – 37 тисяч репостів за кілька тижнів, дзвінки з вітаннями від родичів та навіть запрошення на радіо. Тобто українці продовжували вірити навіть у очевидний фейк.

Фейкові новини в Інтернеті існують стільки ж, скільки й сам Інтернет. Однак зараз, завдяки зростаючій кількості користувачів та новим механізмам роботи, розповсюджувати їх значно простіше. І, на перший погляд, невинні пости з приватними історіями можуть нести дійсно суттєву загрозу. За дослідженнями, фейкова інформація в соціальних мережах набагато швидше поширюється, ніж реальна. Фейки мають більше емоційно забарвлення, пояснюють фахівці, що привертає увагу людей.

Завданням фейків може бути не лише легка популярність в Інтернеті. Вони можуть нести й реальну загрозу національній безпеці, особливо в умовах гібридної війни. Це й відбувається зараз в Україні та країнах Європи. Сучасна Росія – справжня фабрика фейків. Мета таких кампаній – розкол держави зсередини, внутрішня дестабілізація, підбурення до протестів. Усі пам’ятають історії про розп’ятих хлопчиків на Донбасі чи начебто зґвалтовану мігрантом дівчинку в Німеччині. У ЄС вже визнають на офіційному рівні: фейки – справжня загроза укладу Європи. А у Франції та Німеччині з’явилися законодавчі ініціативи щодо покарання за розповсюдження фейків. А у США медіаграмотності будуть вчити в школах.

Рівень сприйняття фейків в Україні – це ще й показник недовіри до влади та офіційних установ. Урешті-решт, найкращий спосіб боротьби із фейком – це правда. І чим її більше у комунікації влади з населенням, тим менше шансів у фейків. Але й кожний має сам перевіряти інформацію, критично ставитися до будь-яких новин. Це основа особистої інформаційної гігієни кожної людини.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Фейсбук знає про вас більше, ніж ваша мама

30.03.2018 14:00
Завантаження...

Топ відео

    Поки що немає матеріалів ...

Гарячі матеріали

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору