УКР
УКР

Video: Фейки в Інтернеті: яку загрозу вони несуть та як їм протистояти?

У січні 2017 року в українському сегменті соціальної мережі Facebook почали поширювати картинку зі школярем Іллею Кочергіним, який начебто переміг на Всесвітній олімпіаді з фізики, але про це, мовляв, не розповіло жодне з національних ЗМІ. Картинка закликала підтримати хлопця репостами. Ілля Кочергін виявився росіянином, на олімпіаді він зайняв лише 29 місце, та українці, не перевіривши інформацію, все одно активно ділилися зображенням – лічильник репостів досяг 115 тисяч.

У березні цього року у Кочергіна з’явився український аналог. Була створена по суті така ж сама картинка, але розповідалося в ній вже про Антона Ципко із сільської школи на Кіровоградщині, який виграв Міжнародну олімпіаду з інформатики в Тегерані. Його начебто також забула держава. Результат – майже 140 тисяч репостів. Ципко дійсно взяв золото на олімпіаді, але сталося це ще у серпні 2017 року, і про це була інформація в пресі.

Український журналіст Олександр Лінник, за принципом постів із Ципко та Кочергіним, вирішив створити й власну вірусну картинку. На ній він розмістив відверто безглузду інформацію про те, що переміг на світовій олімпіаді з мемів у Горішніх Плавнях з-понад 100500 учасників. До малюнка Олександр додав зображення американської медалі Пурпурне серце та попросив також його підтримати, адже телеканали, мовляв, забули. І вуаля – 37 тисяч репостів за кілька тижнів, дзвінки з вітаннями від родичів та навіть запрошення на радіо. Тобто українці продовжували вірити навіть у очевидний фейк.

Фейкові новини в Інтернеті існують стільки ж, скільки й сам Інтернет. Однак зараз, завдяки зростаючій кількості користувачів та новим механізмам роботи, розповсюджувати їх значно простіше. І, на перший погляд, невинні пости з приватними історіями можуть нести дійсно суттєву загрозу. За дослідженнями, фейкова інформація в соціальних мережах набагато швидше поширюється, ніж реальна. Фейки мають більше емоційно забарвлення, пояснюють фахівці, що привертає увагу людей.

Завданням фейків може бути не лише легка популярність в Інтернеті. Вони можуть нести й реальну загрозу національній безпеці, особливо в умовах гібридної війни. Це й відбувається зараз в Україні та країнах Європи. Сучасна Росія – справжня фабрика фейків. Мета таких кампаній – розкол держави зсередини, внутрішня дестабілізація, підбурення до протестів. Усі пам’ятають історії про розп’ятих хлопчиків на Донбасі чи начебто зґвалтовану мігрантом дівчинку в Німеччині. У ЄС вже визнають на офіційному рівні: фейки – справжня загроза укладу Європи. А у Франції та Німеччині з’явилися законодавчі ініціативи щодо покарання за розповсюдження фейків. А у США медіаграмотності будуть вчити в школах.

Рівень сприйняття фейків в Україні – це ще й показник недовіри до влади та офіційних установ. Урешті-решт, найкращий спосіб боротьби із фейком – це правда. І чим її більше у комунікації влади з населенням, тим менше шансів у фейків. Але й кожний має сам перевіряти інформацію, критично ставитися до будь-яких новин. Це основа особистої інформаційної гігієни кожної людини.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Фейсбук знає про вас більше, ніж ваша мама

Фейки в Інтернеті: яку загрозу вони несуть та як їм протистояти?

0 - 0 Коментувати

У січні 2017 року в українському сегменті соціальної мережі Facebook почали поширювати картинку зі школярем Іллею Кочергіним, який начебто переміг на Всесвітній олімпіаді з фізики, але про це, мовляв, не розповіло жодне з національних ЗМІ. Картинка закликала підтримати хлопця репостами. Ілля Кочергін виявився росіянином, на олімпіаді він зайняв лише 29 місце, та українці, не перевіривши інформацію, все одно активно ділилися зображенням – лічильник репостів досяг 115 тисяч.

У березні цього року у Кочергіна з’явився український аналог. Була створена по суті така ж сама картинка, але розповідалося в ній вже про Антона Ципко із сільської школи на Кіровоградщині, який виграв Міжнародну олімпіаду з інформатики в Тегерані. Його начебто також забула держава. Результат – майже 140 тисяч репостів. Ципко дійсно взяв золото на олімпіаді, але сталося це ще у серпні 2017 року, і про це була інформація в пресі.

Український журналіст Олександр Лінник, за принципом постів із Ципко та Кочергіним, вирішив створити й власну вірусну картинку. На ній він розмістив відверто безглузду інформацію про те, що переміг на світовій олімпіаді з мемів у Горішніх Плавнях з-понад 100500 учасників. До малюнка Олександр додав зображення американської медалі Пурпурне серце та попросив також його підтримати, адже телеканали, мовляв, забули. І вуаля – 37 тисяч репостів за кілька тижнів, дзвінки з вітаннями від родичів та навіть запрошення на радіо. Тобто українці продовжували вірити навіть у очевидний фейк.

Фейкові новини в Інтернеті існують стільки ж, скільки й сам Інтернет. Однак зараз, завдяки зростаючій кількості користувачів та новим механізмам роботи, розповсюджувати їх значно простіше. І, на перший погляд, невинні пости з приватними історіями можуть нести дійсно суттєву загрозу. За дослідженнями, фейкова інформація в соціальних мережах набагато швидше поширюється, ніж реальна. Фейки мають більше емоційно забарвлення, пояснюють фахівці, що привертає увагу людей.

Завданням фейків може бути не лише легка популярність в Інтернеті. Вони можуть нести й реальну загрозу національній безпеці, особливо в умовах гібридної війни. Це й відбувається зараз в Україні та країнах Європи. Сучасна Росія – справжня фабрика фейків. Мета таких кампаній – розкол держави зсередини, внутрішня дестабілізація, підбурення до протестів. Усі пам’ятають історії про розп’ятих хлопчиків на Донбасі чи начебто зґвалтовану мігрантом дівчинку в Німеччині. У ЄС вже визнають на офіційному рівні: фейки – справжня загроза укладу Європи. А у Франції та Німеччині з’явилися законодавчі ініціативи щодо покарання за розповсюдження фейків. А у США медіаграмотності будуть вчити в школах.

Рівень сприйняття фейків в Україні – це ще й показник недовіри до влади та офіційних установ. Урешті-решт, найкращий спосіб боротьби із фейком – це правда. І чим її більше у комунікації влади з населенням, тим менше шансів у фейків. Але й кожний має сам перевіряти інформацію, критично ставитися до будь-яких новин. Це основа особистої інформаційної гігієни кожної людини.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Фейсбук знає про вас більше, ніж ваша мама

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

30.03.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: