УКР
УКР

Video: Чому легендарний космічний корабель «Буран» здійснив лише один політ у космос?

Радянський Союз ні в чому не хотів поступатися американцям. Тому часто радянським інженерам доводилося красти чужі розробки, а потім їх видавали за свої. Так сталося, зокрема, і з легендарним космічним літаком «Буран». Чому він здійснив лише один політ?

До цього дня увесь Радянський Союз готувався виснажливих 12 років. 15 листопада 1988 року під бурхливі оплески із космодрому «Байконур» на орбіту Землі вивели космічний корабель багаторазового використання «Буран» – справжня гордість радянської науки і техніки. Масштабний проект, над яким працювало більше ніж мільйон людей. Красень-літак обійшовся державній скарбниці у річний оборонний бюджет – фантастичних 16 мільярдів доларів. Та радянські керманичі вражаючими витратами особливо не переймалися. Головне, що відтепер в американського «Шаттла» з’явився гідний конкурент.

«Буран» став ще одним прикладом того, як безсоромно Радянський Союз крав чужі технології, а потім на весь світ хизувався начебто унікальними власними розробками. Після Другої світової війни США та СРСР затіяли гонку озброєнь. Атомними бомбами озброїлася кожна зі сторін. Та виникло питання, як у найшвидший спосіб доставити їх у разі війни на територію ворога. У 70-х радянська розвідка дізналася, що американці почали працювати над проектом «Спейс шаттл» – літака, який ракета-носій здатна вивести на орбіту. У СРСР ширилися чутки, мовляв, Штати розробляють орбітальний ядерний бомбардувальник, аби удар завдати з космосу. У країні рад протиставити американцям було нічого. Тому Леонід Брежнєв наказав за будь-яку ціну дістати креслення американського «Шаттла». Радянські шпигуни впоралися із поставленим завданням «на відмінно». І уже в 1984 році відбулися перші випробування радянського «Бурану».

Американський «Шаттл» і радянський «Буран» були як два брати-близнюки. Однакова форма корпусу, багажний відсік, 8 членів екіпажу. Але радянські конструктори невтомно відкидали усі звинувачення у крадіжці. Їхні аргументи були прості, мовляв, щоб побудувати космічний корабель, треба лише знати закони фізики та математики. Радянські конструктори навіть ображалися, що ніхто не помічає принципових відмінностей. А вони таки були. «Буран» оснастили ракетою-носієм «Енергія». Потужність її двигуна була такою, що уже за 8 хвилин корабель підіймався на висоту 150 кілометрів. Крім того, була ще й унікальна комп’ютерна система керування. Вона дозволяла запускати та садити «Буран» в автоматичному режимі. Тому в СРСР глузували з американців, які свій «Шаттл» садили за допомогою оператора на землі.

Аби похизуватися своїм технологічним дивом, найбільший у світі український вантажний літак АН-225 «Мрія» доставив «Буран» на виставку у Франції. Але «Буран» свою пропагандистську місію провалив. Перший політ «Бурана» став для нього і останнім. Спочатку літак ледь не знищили. Комп’ютерна система виявилася занадто самостійною і змінила план польоту через погодні умови. «Буран» раптово зник із радарів. Побоюючись, що надсекретний космічний корабель впаде у якійсь капіталістичній країні, військові були готові активувати систему самознищення. Урятувало Буран лише те, що в останню мить, за дві хвилини до натискання кнопки, він все ж з’явився на радарах. Та більше «Буран» у космос не запускали.

У 80-х економіку СРСР добряче лихоманило. Тягнути надзвичайно затратну космічну програму Москва не мала ні сил, ні коштів. У 1990 році проект «Буран» закрили, а технології практично за безцінь продали за кордон. Доля трьох побудованих літаків склалася трагічно. Замість космічних польотів 16 мільярдів зелених повільно ржавіють у безкрайніх степах Казахстану.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Перший у світі надзвуковий літак ТУ-144 став поразкою радянської авіації

Чому легендарний космічний корабель «Буран» здійснив лише один політ у космос?

0 - 0 Коментувати

Радянський Союз ні в чому не хотів поступатися американцям. Тому часто радянським інженерам доводилося красти чужі розробки, а потім їх видавали за свої. Так сталося, зокрема, і з легендарним космічним літаком «Буран». Чому він здійснив лише один політ?

До цього дня увесь Радянський Союз готувався виснажливих 12 років. 15 листопада 1988 року під бурхливі оплески із космодрому «Байконур» на орбіту Землі вивели космічний корабель багаторазового використання «Буран» – справжня гордість радянської науки і техніки. Масштабний проект, над яким працювало більше ніж мільйон людей. Красень-літак обійшовся державній скарбниці у річний оборонний бюджет – фантастичних 16 мільярдів доларів. Та радянські керманичі вражаючими витратами особливо не переймалися. Головне, що відтепер в американського «Шаттла» з’явився гідний конкурент.

«Буран» став ще одним прикладом того, як безсоромно Радянський Союз крав чужі технології, а потім на весь світ хизувався начебто унікальними власними розробками. Після Другої світової війни США та СРСР затіяли гонку озброєнь. Атомними бомбами озброїлася кожна зі сторін. Та виникло питання, як у найшвидший спосіб доставити їх у разі війни на територію ворога. У 70-х радянська розвідка дізналася, що американці почали працювати над проектом «Спейс шаттл» – літака, який ракета-носій здатна вивести на орбіту. У СРСР ширилися чутки, мовляв, Штати розробляють орбітальний ядерний бомбардувальник, аби удар завдати з космосу. У країні рад протиставити американцям було нічого. Тому Леонід Брежнєв наказав за будь-яку ціну дістати креслення американського «Шаттла». Радянські шпигуни впоралися із поставленим завданням «на відмінно». І уже в 1984 році відбулися перші випробування радянського «Бурану».

Американський «Шаттл» і радянський «Буран» були як два брати-близнюки. Однакова форма корпусу, багажний відсік, 8 членів екіпажу. Але радянські конструктори невтомно відкидали усі звинувачення у крадіжці. Їхні аргументи були прості, мовляв, щоб побудувати космічний корабель, треба лише знати закони фізики та математики. Радянські конструктори навіть ображалися, що ніхто не помічає принципових відмінностей. А вони таки були. «Буран» оснастили ракетою-носієм «Енергія». Потужність її двигуна була такою, що уже за 8 хвилин корабель підіймався на висоту 150 кілометрів. Крім того, була ще й унікальна комп’ютерна система керування. Вона дозволяла запускати та садити «Буран» в автоматичному режимі. Тому в СРСР глузували з американців, які свій «Шаттл» садили за допомогою оператора на землі.

Аби похизуватися своїм технологічним дивом, найбільший у світі український вантажний літак АН-225 «Мрія» доставив «Буран» на виставку у Франції. Але «Буран» свою пропагандистську місію провалив. Перший політ «Бурана» став для нього і останнім. Спочатку літак ледь не знищили. Комп’ютерна система виявилася занадто самостійною і змінила план польоту через погодні умови. «Буран» раптово зник із радарів. Побоюючись, що надсекретний космічний корабель впаде у якійсь капіталістичній країні, військові були готові активувати систему самознищення. Урятувало Буран лише те, що в останню мить, за дві хвилини до натискання кнопки, він все ж з’явився на радарах. Та більше «Буран» у космос не запускали.

У 80-х економіку СРСР добряче лихоманило. Тягнути надзвичайно затратну космічну програму Москва не мала ні сил, ні коштів. У 1990 році проект «Буран» закрили, а технології практично за безцінь продали за кордон. Доля трьох побудованих літаків склалася трагічно. Замість космічних польотів 16 мільярдів зелених повільно ржавіють у безкрайніх степах Казахстану.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Перший у світі надзвуковий літак ТУ-144 став поразкою радянської авіації

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

01.02.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: