УКР
УКР

Чимало фактів про битву під Крутами – вигадка

0 - 0 Коментувати

Учора Україна відзначила 100-ту річницю славної, але трагічної битви – бою під Крутами. У шкільних підручниках з історії пишуть, що проти регулярної російської армії тодішня українська влада напризволяще кинула 300 погано озброєних студентів та учнів. А командири просто втекли з поля бою. Як же насправді розвивалися події, та хто вигадав міфи про Крути?

22 січня 1918 року. Центральна Рада проголошує незалежність України. Але усі готуються до евакуації уряду. На Київ наступає 30-тисячна армія більшовиків. На території України перебуває понад 2 мільйони солдатів різноманітних з’єднань, з них мільйон – українці. Однак створити на їх базі регулярну армію Центральна Рада так і не спромоглася. Дати відсіч російським окупантам було нікому.

Захопивши владу у Росії, Ленін одразу взявся повертати під контроль Петрограда усі землі колишньої Російської імперії. У грудні вони окупували Харків і проголосили його столицею неіснуючої держави – радянської України. Після цього почався наступ на Київ з трьох напрямків – з Дніпра, Полтави та Гомеля. Усі війська мали з’єднатися на залізничній станції Крути, що за 150 кілометрів від Києва.

Розуміючи усю складність ситуації, студенти Київського університету святого Володимира (нині це Національний університет імені Тараса Шевченка) провели перепис добровольців, хто зі зброєю в руках готовий захищати Україну. Наймолодшому було лише 15. Студенти пройшли 7-денний вишкіл і сформували курінь січових стрільців. Залучати до активних боїв юнаків не планували. Та ситуація раптово змінилася. Аби розпорошити сили українців, більшовики влаштували збройну провокацію на київському заводі «Арсенал». Тому полк Петлюри, аби придушити заколот, повернувся до Києва.

29 січня 1918 року на залізничній станції Крути відбувся легендарний бій. Українських захисників було близько 600. Основу складали майбутні старшини, курсанти полку імені Богдана Хмельницького. Деякі з них уже мали військовий досвід. Були також і вільні козаки, які пройшли фронти Першої світової. До них і приєдналася студентська сотня. На озброєнні в українців був бронепотяг із шіснадцятьма кулеметами, гармати та гвинтівки.

Бій із росіянами тривав 8 годин. Хоча чисельність російських військ переважала у 10 разів, прорвати оборону їм ніяк не вдавалося. А співвідношення втрат у бою становило 1:3 на нашу користь. Коли настали сутінки, українці почали організований відступ до станції, де чекав потяг. Тому бій під Крутами аж ніяк не завершився поразкою. Навпаки, ворога вдалося тактично затримати, повстання на Арсеналі – придушили, а Центральна Рада виграла дорогоцінний час, аби провести переговори з Німеччиною. За досягнутою угодою, в обмін на поставки продовольства, Україна отримувала таку необхідну їй військову допомогу у війні з Росією. Проте брак досвіду студентської сотні таки дався взнаки. 35 юнаків заблукало в тумані і потрапило у полон матросів Кронштадту. Уранці на студентів чекала звірська розправа. Співаючи гімн України, юнаки падали від куль окупантів. Більшовики таки захопили Київ у лютому 1918 року. Та, як виявилося, ненадовго. Уже 1 березня більшовики поспіхом залишили закривававлений і пограбований Київ.

Повернувшись до столиці, Центральна Рада запропонувала вшанувати загиблих героїв під Крутами і урочисто перепоховати їх у Києві. Представники опозиції тоді опублікували в газеті «Нова Рада» критичну статтю, в якій звинувачували українську владу у трагедії під Крутами. Саме ця стаття і створила усім нам відомі міфи про бій під Крутами – і про відсутність набоїв, і про втечу командування, а також у ній було перебільшено кількість загиблих.

19 березня 1918 року тисячі киян брали участь у перепохованні героїв Крут на Аскольдовій могилі. До процесії вийшов Михайло Грушевський і виголосив знамениту промову, в якій порівняв подвиг захисників Крут із трьомастами спартанцями. Згодом слова Грушевського перекрутили. Так і виник міф про 300 юних захисників Крут. Хоча насправді студентів було трохи більше ніж 100 і проти російських окупантів вони стояли пліч-о-пліч з досвідченими воїнами. Не було і зради командування. У бою загинуло 20 старшин, зокрема і сотник студентського куреня Омельченко.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Україна проголосила незалежність рівно 100 років тому

30.01.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору