УКР
УКР

Video: Україна проголосила незалежність рівно 100 років тому

Рівно 100 років тому, у ніч з 22 на 23 січня 1918 року, в умовах російської агресії Україна проголосила незалежність. Чому ж молода українська держава тоді проіснувала зовсім недовго, і які уроки варто почерпнути сьогодні з тих подій?

22 січня 1918 року. Засідання Центральної Ради затягнулося до глибокої ночі. Опівночі глава парламенту Михайло Грушевський ставить на поіменне голосування IV Універсал про незалежність України. У залі розгорається скандал. Із вигуками «ганьба» з трибуни проганяють Костянтина Сухових. Депутатів не на жарт розлютили його слова, що без власної армії, бюджету та зовнішньої підтримки Україна не готова до самостійного життя. А далі Центральна Рада голосує: 39 парламентарів висловилися «за», 4 – «проти», 6 – «утрималося». Після цього Михайло Грушевський оголошує: «Універсал прийнятий! Однині Українська Народна Республіка – незалежна держава!» Зал вибухає оваціями. Та у всеохоплюючій ейфорії українські керманичі незчулися, як швидко цю омріяну незалежність втратили.

Унаслідок Жовтневого перевороту в Росії до влади прийшли більшовики. Ленін прагнув за будь-яку ціну повернути під контроль Петрограда усі землі колишньої Російської імперії. Спочатку росіяни окупували Харків і проголосили його столицею неіснуючої держави – Радянської України. У Харкові більшовики провели з’їзд Рад, назвали себе легітимною владою і закликали в Україну російські війська, мовляв, пролетаріат від київської хунти захищати треба. Так у грудні 1917 року почалася кровопролитна російсько-українська війна. При цьому на переговорах з Німеччиною у Брест-Литовську Ленін доводив, що російських військ в Україні немає, там ведеться громадянська війна.

Водночас більшовики підготували диверсію на київському заводі «Арсенал». Стратегія була проста: бунт мав розпорошити сили української армії. Крім того, він був вигідний і з погляду пропаганди: у російських газетах писали, мовляв, «трудящі маси підтримують радянську владу, а не якихось там бандитів-петлюрівців». Повстання на заводі придушили. У Росії ці події назвали провокацією. Центральна Рада проголосила незалежність України, коли армія більшовиків була уже на підступах до Києва. Країну тоді охопила глибока економічна криза.

«Ключові прорахунки тодішніх керманичів полягали в незрілому ставленні до армії. Великий масив армії було розпущено. І Україну доводилося боронити добровольцям, зібраним нашвидкуруч, без підготовки. Гасло «Землю селянам!» необхідно було перехоплювати у більшовиків. Натомість Центральна Рада намагалася проманеврувати і вирішити це питання не в інтересах більшості», – вважає доктор історичних наук Олександр Палій.

Тож на тлі більшовицької пропаганди та безпорадності Центральної Ради населення розчарувалося в українській владі. Російсько-українська війна тривала до кінця 1920 року. За цей час у Києві 16 разів змінювалася влада. У підсумку більшовики таки захопили Україну. Окупація тривала до 1991 року. Експерти припускають: якби Захід підтримав Україну у 1918 році – хід історії був би іншим.

«Якби Україна відстояла незалежність, дуже велика ймовірність, що Другої світової війни просто не було б. Реалізовуватися за рахунок Центральної Європи для Німеччини було б значно ризикованіше. І це означало б, що в Німеччині могли б перемогти цілком притомні політичні сили, на відміну від Гітлера. Якби замість однієї Польщі на схід від Німеччини була б ще й потужна і сильна Україна, ситуація могла б розвиватися принципово в інший бік. І радянський режим без українських ресурсів був би значно слабший. Він би ніколи не досяг рівня світової держави. Це колосальний прорахунок західних держав – Франції, Великобританії та й Сполучених Штатів, які могли б у вирішальний момент надіслати в Україну війська для допомоги армії або просто надіслати зброю», – вважає доктор історичних наук Олександр Палій.

Нині нам знову доводиться відстоювати свою незалежність зі зброєю в руках. Тому завдання кожного українця – не дати шанс агресору та його посіпакам, які намагаються перетворити Україну на безправну колонію Росії.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Харків ніколи не був офіційною столицею України

Україна проголосила незалежність рівно 100 років тому

0 - 0 Коментувати

Рівно 100 років тому, у ніч з 22 на 23 січня 1918 року, в умовах російської агресії Україна проголосила незалежність. Чому ж молода українська держава тоді проіснувала зовсім недовго, і які уроки варто почерпнути сьогодні з тих подій?

22 січня 1918 року. Засідання Центральної Ради затягнулося до глибокої ночі. Опівночі глава парламенту Михайло Грушевський ставить на поіменне голосування IV Універсал про незалежність України. У залі розгорається скандал. Із вигуками «ганьба» з трибуни проганяють Костянтина Сухових. Депутатів не на жарт розлютили його слова, що без власної армії, бюджету та зовнішньої підтримки Україна не готова до самостійного життя. А далі Центральна Рада голосує: 39 парламентарів висловилися «за», 4 – «проти», 6 – «утрималося». Після цього Михайло Грушевський оголошує: «Універсал прийнятий! Однині Українська Народна Республіка – незалежна держава!» Зал вибухає оваціями. Та у всеохоплюючій ейфорії українські керманичі незчулися, як швидко цю омріяну незалежність втратили.

Унаслідок Жовтневого перевороту в Росії до влади прийшли більшовики. Ленін прагнув за будь-яку ціну повернути під контроль Петрограда усі землі колишньої Російської імперії. Спочатку росіяни окупували Харків і проголосили його столицею неіснуючої держави – Радянської України. У Харкові більшовики провели з’їзд Рад, назвали себе легітимною владою і закликали в Україну російські війська, мовляв, пролетаріат від київської хунти захищати треба. Так у грудні 1917 року почалася кровопролитна російсько-українська війна. При цьому на переговорах з Німеччиною у Брест-Литовську Ленін доводив, що російських військ в Україні немає, там ведеться громадянська війна.

Водночас більшовики підготували диверсію на київському заводі «Арсенал». Стратегія була проста: бунт мав розпорошити сили української армії. Крім того, він був вигідний і з погляду пропаганди: у російських газетах писали, мовляв, «трудящі маси підтримують радянську владу, а не якихось там бандитів-петлюрівців». Повстання на заводі придушили. У Росії ці події назвали провокацією. Центральна Рада проголосила незалежність України, коли армія більшовиків була уже на підступах до Києва. Країну тоді охопила глибока економічна криза.

«Ключові прорахунки тодішніх керманичів полягали в незрілому ставленні до армії. Великий масив армії було розпущено. І Україну доводилося боронити добровольцям, зібраним нашвидкуруч, без підготовки. Гасло «Землю селянам!» необхідно було перехоплювати у більшовиків. Натомість Центральна Рада намагалася проманеврувати і вирішити це питання не в інтересах більшості», – вважає доктор історичних наук Олександр Палій.

Тож на тлі більшовицької пропаганди та безпорадності Центральної Ради населення розчарувалося в українській владі. Російсько-українська війна тривала до кінця 1920 року. За цей час у Києві 16 разів змінювалася влада. У підсумку більшовики таки захопили Україну. Окупація тривала до 1991 року. Експерти припускають: якби Захід підтримав Україну у 1918 році – хід історії був би іншим.

«Якби Україна відстояла незалежність, дуже велика ймовірність, що Другої світової війни просто не було б. Реалізовуватися за рахунок Центральної Європи для Німеччини було б значно ризикованіше. І це означало б, що в Німеччині могли б перемогти цілком притомні політичні сили, на відміну від Гітлера. Якби замість однієї Польщі на схід від Німеччини була б ще й потужна і сильна Україна, ситуація могла б розвиватися принципово в інший бік. І радянський режим без українських ресурсів був би значно слабший. Він би ніколи не досяг рівня світової держави. Це колосальний прорахунок західних держав – Франції, Великобританії та й Сполучених Штатів, які могли б у вирішальний момент надіслати в Україну війська для допомоги армії або просто надіслати зброю», – вважає доктор історичних наук Олександр Палій.

Нині нам знову доводиться відстоювати свою незалежність зі зброєю в руках. Тому завдання кожного українця – не дати шанс агресору та його посіпакам, які намагаються перетворити Україну на безправну колонію Росії.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Харків ніколи не був офіційною столицею України

23.01.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору