Свій перший закордонний візит у статусі переобраного президента Путін здійснив до Відня – вчора його урочисто приймали австрійські високопосадовці. Чому канцлер Австрії Себастіан Курц хоче бути на короткій нозі із Путіним? А також які загрози та небезпеки для України від нового союзника Путіна у Європі?
Путін оскаженів настільки, що аж перейшов на німецьку – австрійський журналіст Армін Вольф влаштував агресивному російському лідеру льодяний душ із незручних запитань, зокрема й про анексію Криму, і про збитий російським БУКом Боїнг на Донбасі.
Зіпсований австрійським журналістом настрій російського лідера намагався покращити Федеральний канцлер Австрії – молодий Себастіан Курц, який прагне бути на короткій нозі з Путіним. Три місяці тому Курц побував з візитом у Путіна – у Москві австрійський канцлер намагався, як він сам сказав, зняти напругу у відносинах Росії та Євросоюзу. Курц висловлювався за зняття антиросійських санкцій або хоча б пом’якшення санкційного режиму для Москви. Курц відмовився видворити російських дипломатів у знак солідарності з Британією після отруєння Скрипалів.
Формальним приводом візиту Путіна у Відень стало 50-річчя з початку поставок радянського газу в Євросоюз. Президент австрійського нафтогазового концерну OMV Райнер Зеле назвав подію піввікової давнини – «шлюбним союзом» між Росією та Австрією. Йдеться не про любов, а про холодний розрахунок – обоє з подружжя не цураються заробляти навіть у скрутний санкційний час.
Ось і зараз ключовою темою переговорів став газ – Росія пропонує Австрії контракт на поставки терміном до 2040 року. Само собою обговорювали питання будівництва «Північного Потоку-2» – австрійський концерн OMV бере безпосередню участь у спорудженні скандальної труби. Очевидно, на переговорах, в основному, думали, що робити з майбутніми американськими санкціями, фактично анонсованими для учасників газово-політичного проекту Кремля.
Українська дипломатія закликала австрійську владу підняти під час переговорів з Путіним питання українських політв’язнів, які голодують у російських тюрмах. Поки що невідомо, був цей заклик почутий чи проігнорований. Зрештою, візит Путіна демонструє, що Австрія стає брамою для агресивного лідера-вигнанця, який на тлі напруги між ЄС та Сполученими Штатами прагне в’їхати в роз’єднану Європу переможцем. Але Австрія – це ще не вся Європа. А коли режим Путіна врешті-решт буде повалено – всі пам’ятатимуть, хто і ким був.