УКР
УКР

Video: Знамениті радянські страви – насправді американські

Пам’ятаєте смак радянського морозива? А який смачний був колись томатний сік! Не те, що зараз? А ви впевнені що продукти, які ви так добре знаєте, справді суто радянські?

морозиво пломбір

Багатьом відома радянська «кулінарна Біблія» – «Книга про смачну і корисну їжу». Вона була чи не у кожної господині Союзу. Щоправда, мало хто знає про те, що після 1952 року з неї вилучили всі згадки про американську рецептуру і технології.

1936 рік. Пропаганда змальовує щасливе мирне життя радянських людей, хоча в цей самий час в розпалі масові репресії. Йосип Сталін посилає керівника харчової промисловості Анастаса Мікояна до Нью-Йорка для дослідження американських харчових технологій.

Споряджений значною сумою у валюті Мікоян не стримує себе. Він буквально куштує все, скуповує прилади і рецептуру. Він дослідив методи забою худоби, заморожування м’яса і фруктів, рецептуру морозива, випічку хліба, пивоваріння, консервування, виготовлення соків, шампанського, сухарів, бісквітів, попкорну, шоколаду, сухого молока, майонезу. Відвідав заводи жерстяної тари і металевих кришок, фабрику картону, скляний завод, виробництво пакувальних машин і емальованих ємностей, кілька сільськогосподарських виставок та наукових інститутів.

Одним із здобутків цієї поїздки для СРСР стало виробництво і зберігання морозива. Саме того знаменитого радянського пломбіру, крем-брюле, ескімо, ванільного та фруктового, яке так люблять згадувати ті, хто сумує за СРСР. Сам Мікоян стежив за тим, щоб рецептура і якість цього продукту роками не змінювалась, і воно мало смак саме того, американського.

Крім промислових холодильників, якість яких в СРСР значно відставала від західних зразків, Мікоян імпортував з Америки конвеєри для виробництва тушонки, рибних і овочевих консервів, а також обладнання для виготовлення фруктових соків. Нарком був здивований, у яких кількостях американці споживають багатий вітамінами апельсиновий сік. В СРСР апельсини ж були дефіцитом. Тому Мікоян зробив ставку на помідори. Так, технологія виготовлення знаменитого томатного соку теж американська.

А як же неодмінний атрибут усіх радянських застіль – майонез і  «Радянське шампанське», яке, як виявилось і зовсім не радянське? Останнє запозичили на заводі у штаті Окленд, США. А майонез Мікоян спробував на сільськогосподарській виставці у Чікаго. Продукт йому так сподобався, що він особисто відвідав майонезний завод і уклав угоду на виробництво майонезу за американською технологією в СРСР.

Тому радянські люди харчувались буквально майже як американці. От тільки за наступних 60 років технології в США значно розвинулись, а в СРСР лишились на рівні 30 років.

Більше дивіться у відео

Також дивіться: Чому понад мільйон українців опинилося в Канаді?

Знамениті радянські страви – насправді американські

0 Коментувати

Пам’ятаєте смак радянського морозива? А який смачний був колись томатний сік! Не те, що зараз? А ви впевнені що продукти, які ви так добре знаєте, справді суто радянські?

морозиво пломбір

Багатьом відома радянська «кулінарна Біблія» – «Книга про смачну і корисну їжу». Вона була чи не у кожної господині Союзу. Щоправда, мало хто знає про те, що після 1952 року з неї вилучили всі згадки про американську рецептуру і технології.

1936 рік. Пропаганда змальовує щасливе мирне життя радянських людей, хоча в цей самий час в розпалі масові репресії. Йосип Сталін посилає керівника харчової промисловості Анастаса Мікояна до Нью-Йорка для дослідження американських харчових технологій.

Споряджений значною сумою у валюті Мікоян не стримує себе. Він буквально куштує все, скуповує прилади і рецептуру. Він дослідив методи забою худоби, заморожування м’яса і фруктів, рецептуру морозива, випічку хліба, пивоваріння, консервування, виготовлення соків, шампанського, сухарів, бісквітів, попкорну, шоколаду, сухого молока, майонезу. Відвідав заводи жерстяної тари і металевих кришок, фабрику картону, скляний завод, виробництво пакувальних машин і емальованих ємностей, кілька сільськогосподарських виставок та наукових інститутів.

Одним із здобутків цієї поїздки для СРСР стало виробництво і зберігання морозива. Саме того знаменитого радянського пломбіру, крем-брюле, ескімо, ванільного та фруктового, яке так люблять згадувати ті, хто сумує за СРСР. Сам Мікоян стежив за тим, щоб рецептура і якість цього продукту роками не змінювалась, і воно мало смак саме того, американського.

Крім промислових холодильників, якість яких в СРСР значно відставала від західних зразків, Мікоян імпортував з Америки конвеєри для виробництва тушонки, рибних і овочевих консервів, а також обладнання для виготовлення фруктових соків. Нарком був здивований, у яких кількостях американці споживають багатий вітамінами апельсиновий сік. В СРСР апельсини ж були дефіцитом. Тому Мікоян зробив ставку на помідори. Так, технологія виготовлення знаменитого томатного соку теж американська.

А як же неодмінний атрибут усіх радянських застіль – майонез і  «Радянське шампанське», яке, як виявилось і зовсім не радянське? Останнє запозичили на заводі у штаті Окленд, США. А майонез Мікоян спробував на сільськогосподарській виставці у Чікаго. Продукт йому так сподобався, що він особисто відвідав майонезний завод і уклав угоду на виробництво майонезу за американською технологією в СРСР.

Тому радянські люди харчувались буквально майже як американці. От тільки за наступних 60 років технології в США значно розвинулись, а в СРСР лишились на рівні 30 років.

Більше дивіться у відео

Також дивіться: Чому понад мільйон українців опинилося в Канаді?

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

17.08.2018 17:00
Завантаження...

Топ відео

    Поки що немає матеріалів ...

Гарячі матеріали

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: