УКР
УКР

Video: Замахи на громадських активістів: як розслідують справи

Україною прокотилася хвиля протестів через напади на представників громадянського суспільства. Учасники акцій вимагали від влади активніше розслідувати напади на активістів та нарешті назвати замовників цих атак. Правоохоронці кажуть, що роблять усе можливе. На якому етапі нині найбільш резонансні кримінальні справи?

Катерина Гандзюк фото

Катерину Гандзюк – радницю міського голови Херсона та громадську діячку – 31 липня облили сірчаною кислотою біля власного будинку. Випадок з Гандзюк непоодинокий. За останні півтора роки в Україні сталося 55 нападів на громадських діячів, активістів, журналістів. Люди виходять на протести, аби змусити правоохоронців та владу прискорити розслідування цих нападів. Тому що поки результати невтішні.

Криміногенна ситуація в Україні в цілому залишає бажати кращого. Саме найбільш активні громадяни – правозахисники, антикорупціонери, розслідувачі, журналісти – контролюють владу. Без захисту громадянського суспільства покращення життя людей неможливе. Тому напади на активістів повинні отримувати максимального розголосу та мають викликати спротив і обурення всього суспільства.

Активісти вимагають від керівництва держави реакції на напади, проведення позачергового засідання Ради нацбезпеки і оборони з цього приводу  та публічного звіту Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з трибуни парламенту про стан розслідування справ щодо атак на активістів. Президент Петро Порошенко, у свою чергу, відзначив, що поділяє стурбованість та обурення представників громадянського суспільства. Підтримали громадських діячів і у посольстві США в Україні, закликавши силовиків прискорити розслідування. Але Генеральний прокурор Юрій Луценко, наприклад, заявив, що у повільному розслідуванні нападів на активістів винні самі активісти.

Генпрокурор обурюється, мовляв, розкриття злочинів – не заводський конвеєр, а серйозна оперативна робота. У МВС же відзвітували про перші успіхи у справах активістів. Так затримано двох підозрюваних у нападі на лідера одеського осередку організації «Автомайдан» Віталія Устименка. У червні на нього напали з ножем та завдали кілька поранень. Також затримано п’ятьох підозрюваних у нападі на Катерину Гандзюк. Причому спочатку правоохоронці схопили невинну людину, але потім, як стверджують, таки вийшли на правильний слід. Затримано підозрюваних і у вбивстві колишнього учасника АТО, громадського активіста Віталія «Сармата» Олешка у Запорізькій області. Також відправили до слідчого ізолятора трьох підозрюваних в останньому резонансному нападі – розстрілі одеського активіста Олега Михайлика.

Разом із цим, справ, де немає жодного прогресу, набагато більше. На одесита Сергія Стерненка скоєно три замахи, а в нього досі немає навіть державної охорони. Немає й підозрюваних у нападах на Дмитра Булаха з Харкова чи Сергія Нікітенка з Херсону. Цей список можна продовжувати дуже довго. А найголовніше, що по жодній справі не відомо замовників атак. Без цього ніхто не може почувати себе в безпеці. Незалежно від того, громадський діяч ви чи просто громадянин. Безкарність небезпечна для усіх.

Читайте також: Україною прокотилася хвиля протестів проти нападів на громадських активістів

Замахи на громадських активістів: як розслідують справи

0 - 0 Коментувати

Україною прокотилася хвиля протестів через напади на представників громадянського суспільства. Учасники акцій вимагали від влади активніше розслідувати напади на активістів та нарешті назвати замовників цих атак. Правоохоронці кажуть, що роблять усе можливе. На якому етапі нині найбільш резонансні кримінальні справи?

Катерина Гандзюк фото

Катерину Гандзюк – радницю міського голови Херсона та громадську діячку – 31 липня облили сірчаною кислотою біля власного будинку. Випадок з Гандзюк непоодинокий. За останні півтора роки в Україні сталося 55 нападів на громадських діячів, активістів, журналістів. Люди виходять на протести, аби змусити правоохоронців та владу прискорити розслідування цих нападів. Тому що поки результати невтішні.

Криміногенна ситуація в Україні в цілому залишає бажати кращого. Саме найбільш активні громадяни – правозахисники, антикорупціонери, розслідувачі, журналісти – контролюють владу. Без захисту громадянського суспільства покращення життя людей неможливе. Тому напади на активістів повинні отримувати максимального розголосу та мають викликати спротив і обурення всього суспільства.

Активісти вимагають від керівництва держави реакції на напади, проведення позачергового засідання Ради нацбезпеки і оборони з цього приводу  та публічного звіту Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з трибуни парламенту про стан розслідування справ щодо атак на активістів. Президент Петро Порошенко, у свою чергу, відзначив, що поділяє стурбованість та обурення представників громадянського суспільства. Підтримали громадських діячів і у посольстві США в Україні, закликавши силовиків прискорити розслідування. Але Генеральний прокурор Юрій Луценко, наприклад, заявив, що у повільному розслідуванні нападів на активістів винні самі активісти.

Генпрокурор обурюється, мовляв, розкриття злочинів – не заводський конвеєр, а серйозна оперативна робота. У МВС же відзвітували про перші успіхи у справах активістів. Так затримано двох підозрюваних у нападі на лідера одеського осередку організації «Автомайдан» Віталія Устименка. У червні на нього напали з ножем та завдали кілька поранень. Також затримано п’ятьох підозрюваних у нападі на Катерину Гандзюк. Причому спочатку правоохоронці схопили невинну людину, але потім, як стверджують, таки вийшли на правильний слід. Затримано підозрюваних і у вбивстві колишнього учасника АТО, громадського активіста Віталія «Сармата» Олешка у Запорізькій області. Також відправили до слідчого ізолятора трьох підозрюваних в останньому резонансному нападі – розстрілі одеського активіста Олега Михайлика.

Разом із цим, справ, де немає жодного прогресу, набагато більше. На одесита Сергія Стерненка скоєно три замахи, а в нього досі немає навіть державної охорони. Немає й підозрюваних у нападах на Дмитра Булаха з Харкова чи Сергія Нікітенка з Херсону. Цей список можна продовжувати дуже довго. А найголовніше, що по жодній справі не відомо замовників атак. Без цього ніхто не може почувати себе в безпеці. Незалежно від того, громадський діяч ви чи просто громадянин. Безкарність небезпечна для усіх.

Читайте також: Україною прокотилася хвиля протестів проти нападів на громадських активістів

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

02.10.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: