Мітинг на підтримку блокади Донбасу, яка триває з 25 січня, влаштували у дні вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. Спочатку зібрались на Майдані, а потім перемістились на Банкову під Адміністрацію президента. Там їх зустрів кордон з поліції та нацгвардії.
У своїх промовах лідери протесту, народні депутати від фракції «Самопоміч» Семен Семенченко та Єгор Соболєв, почали проводити аналогії з Майданом трирічної давнини.
«У нас стара майданівська пропозиція – чай, дрова, намети – всі, хто може, доєднуйтеся, прямо тут робимо табір», – так закликав Соболєв.
Однак табору не вийшло. Все завершилося сутичками між учасниками акції та правоохоронцями. В результаті яких постраждали 10 осіб, у тому числі двоє працівників поліції. Ні наметів, ні протестувальників на ніч не лишилося.
Наступного дня, у понеділок, лідери фракцій коаліції – Блоку Петра Порошенка та Народного фронту – звинуватили народних депутатів, які підтримують блокаду, у хуліганстві та закликали їх повернутися в правове поле.
У прихильників блокади свої аргументи. Вони заявляють: торгувати з окупованими територіями під час війни неприпустимо. Багатьох активістів, волонтерів, ветеранів АТО, без сумніву, така торгівля обурює. Дехто з них блокує залізниці на Донбасі, а дехто бере участь у акціях на її підтримку. Однак експерти вказують: справа не тільки в блокаді, оскільки вона – лише інструмент у досягненні певних політичних цілей.
Прикметно, що організатори блокади три роки не помічали закупівель вугілля в ОРДЛО, а помітили якраз незадовго до третьої річниці розстрілів Небесної Сотні. На думку експертів, обрана дата протестів у Києві теж може свідчити про наявність політичних мотивів.
На думку експертів, вирішення проблем закупівлі вугілля з ОРДЛО та пошуку альтернативних джерел задля посилення енергетичної незалежності має перейти з вулиці до Верховної Ради. І це завдання як влади, так і опозиції, адже внутрішньополітичні чвари та ескалація суспільства в країні, де триває війна, йдуть на користь лише Кремлю.