УКР
УКР

Video: Як живеться простим мешканцям на окупованих територіях?

Поки ватажки терористів на Донбасі чубляться за владу, мільйони українців і досі залишаються на територіях, де не діє закон. В ООН стверджують – ОРДЛО загрожує гуманітарна катастрофа. Як живуть українці в окупації?

Уже три роки частина Луганської та Донецької областей – в окупації. За підтримки Кремля терористи вкрали в України землі, заводи та шахти, віджали у підприємців бізнес, встановили свої злочинні порядки.

Усі українські мережі супермаркетів із окупованих територій пішли. Захопивши увесь місцевий бізнес, терористи переробили магазини під свої або ж начепили на них російські назви. Ціни на продукти харчування в ОРДЛО – вищі, ніж середньоукраїнські. Терористи пишаються товарами власного виробництва, насправді ж – більшість продуктів завезено з Росії. Проте на полицях окупованих супермеркетів є і всесвітньо відомі марки продуктів, привезені з України.

Оскільки усі світові франшизи з окупованих територій пішли, у так званій ДНР вигадали власні. Так, минулого літа в Донцьку з’явився фаст-фуд ДонМак – калька всесвітньовідомої мережі ресторанів швидкого харчування. Дирекція закладу переконує, мовляв, усі продукти – з Донеччини, місцеві ж запевняють – їх завозять із Ростова. Ціни вищі, а якість – ні.

В окупованому Донецьку працюють і ресторани. Середній чек – від 500 до 1300 гривень на людину. Щоправда, допізна в них краще не засиджуватися. В ОРДЛО постійно діє комендантська година, за порушення якої – штраф до 2000 рублів, тобто 915 гривень або арешт на 15 діб. Позаминулого року за порушення комендантської години були випадки розстрілу на місці.

Зарплати у псевдореспубліках – неспіврозмірні з цінами. Наприклад, співробітник того самого ДонМаку отримує 7,5 тисяч рублів. Тобто 3400 гривень. І це, за мірками так званих ЛДНР, непогана зарплата. Середня ж заробітна платня в окупації – 4 тисячі рублів. тобто 1800 гривень. Бойовикам терористичних угруповань обіцяють найбільші зарплати, проте виплачують не завжди. Навіть, якщо ті таки доживають до получки.

Що у псевдореспубліках дешеше – так це тарифи на комуналку, вони на окупованих територіях лишилися на рівні 2014 року. Але якою ціною? Електрика і газ протягом трьох років надходили до так званих ЛДНР з України, а терористична місцева влада не виплачувала Києву навіть те, що збирала з населення. Улітку цього року Україна припинила поставки, нині псевдореспубліки отримують електрику і газ з Росії. Та продовжують незаконно користуватися енергетичною інфраструктурою, віджатою в України.

В окупації немає жодного банку, окрім так званого «республіканського», в якому бюджетники отримують зарплати. Із медициною – проблеми. Більшість кваліфікованих лікарів виїхали на підконтрольні Україні території. Тож громадяни неіснуючих республік їздять лікуватися у Ростов. Там само купують одяг, побутову техніку, тощо. Експерти вказують – окремі райони Донецької і Луганської областей під окупацією перетворюються на абсолютно депресивні регіони. Такі, як Придністров’я, Південна Осетія, Абхазія, куди свого часу також прийшов сумнозвісний «рускій мір».

Більше дивіться у відео

Також дивіться: Хто тепер керує терористами «ЛНР» замість Плотницького?

Як живеться простим мешканцям на окупованих територіях?

0 - 0 Коментувати

Поки ватажки терористів на Донбасі чубляться за владу, мільйони українців і досі залишаються на територіях, де не діє закон. В ООН стверджують – ОРДЛО загрожує гуманітарна катастрофа. Як живуть українці в окупації?

Уже три роки частина Луганської та Донецької областей – в окупації. За підтримки Кремля терористи вкрали в України землі, заводи та шахти, віджали у підприємців бізнес, встановили свої злочинні порядки.

Усі українські мережі супермаркетів із окупованих територій пішли. Захопивши увесь місцевий бізнес, терористи переробили магазини під свої або ж начепили на них російські назви. Ціни на продукти харчування в ОРДЛО – вищі, ніж середньоукраїнські. Терористи пишаються товарами власного виробництва, насправді ж – більшість продуктів завезено з Росії. Проте на полицях окупованих супермеркетів є і всесвітньо відомі марки продуктів, привезені з України.

Оскільки усі світові франшизи з окупованих територій пішли, у так званій ДНР вигадали власні. Так, минулого літа в Донцьку з’явився фаст-фуд ДонМак – калька всесвітньовідомої мережі ресторанів швидкого харчування. Дирекція закладу переконує, мовляв, усі продукти – з Донеччини, місцеві ж запевняють – їх завозять із Ростова. Ціни вищі, а якість – ні.

В окупованому Донецьку працюють і ресторани. Середній чек – від 500 до 1300 гривень на людину. Щоправда, допізна в них краще не засиджуватися. В ОРДЛО постійно діє комендантська година, за порушення якої – штраф до 2000 рублів, тобто 915 гривень або арешт на 15 діб. Позаминулого року за порушення комендантської години були випадки розстрілу на місці.

Зарплати у псевдореспубліках – неспіврозмірні з цінами. Наприклад, співробітник того самого ДонМаку отримує 7,5 тисяч рублів. Тобто 3400 гривень. І це, за мірками так званих ЛДНР, непогана зарплата. Середня ж заробітна платня в окупації – 4 тисячі рублів. тобто 1800 гривень. Бойовикам терористичних угруповань обіцяють найбільші зарплати, проте виплачують не завжди. Навіть, якщо ті таки доживають до получки.

Що у псевдореспубліках дешеше – так це тарифи на комуналку, вони на окупованих територіях лишилися на рівні 2014 року. Але якою ціною? Електрика і газ протягом трьох років надходили до так званих ЛДНР з України, а терористична місцева влада не виплачувала Києву навіть те, що збирала з населення. Улітку цього року Україна припинила поставки, нині псевдореспубліки отримують електрику і газ з Росії. Та продовжують незаконно користуватися енергетичною інфраструктурою, віджатою в України.

В окупації немає жодного банку, окрім так званого «республіканського», в якому бюджетники отримують зарплати. Із медициною – проблеми. Більшість кваліфікованих лікарів виїхали на підконтрольні Україні території. Тож громадяни неіснуючих республік їздять лікуватися у Ростов. Там само купують одяг, побутову техніку, тощо. Експерти вказують – окремі райони Донецької і Луганської областей під окупацією перетворюються на абсолютно депресивні регіони. Такі, як Придністров’я, Південна Осетія, Абхазія, куди свого часу також прийшов сумнозвісний «рускій мір».

Більше дивіться у відео

Також дивіться: Хто тепер керує терористами «ЛНР» замість Плотницького?

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

30.11.2017
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: