УКР
УКР

Video: Як виявити маніпуляцію в ЗМІ: практичні поради [ВІДЕО]

Штучний інтелект виявляє маніпулятивні новини. Завдяки новітнім розробкам, українці склали антирейтинг псевдо-видань, які маніпулюють фактами та закликають до антиукраїнської позиції. Як працює нейромережа та як самостійно розпізнати маніпуляцію у ЗМІ? В темі розбиралася Ксенія Богуславська.

пропаганда

Аналітики видання «Тексти» проаналізували понад два мільйони статей з сотень інтернет-ресурсів. Серед них були ті, що знаходяться в Росії, на тимчасово окупованих територіях та в Україні. За даними дослідників, щомісяця такі сайти сумарно мають понад 50 мільйонів переглядів.

Вручну весь цей масив інформації перевірити майже неможливо. Тому аналітики вирішили навчити комп’ютерну нейромережу робити це в автоматичному режимі. Для цього вони звернулися за експертною думкою до редакторів провідних видань з питанням – що таке маніпуляція? У фокус-групі брав участь і шеф-редактор «Ранку у Великому Місті» Костянтин Ігнатчук.

«Перша ознака маніпуляції, яка може бути в новинах – це дуже кричучий заголовок, наприклад, про зраду. Далі, залежно від того, хто які задачі ставить перед собою в роботі з цією новиною, можуть перекручувати факти, частину фактів, не договорювати або взагалі говорити якісь неправдиві речі. І таким чином намагатися вплинути на аудиторію, сформувати в них певну думку, певні переконання, якісь страхи чи навіть сіяти паніку», – пояснює він.

Також дивіться Кремль платить шалені гроші пропагандистам, які вихваляють Путіна

Наступний крок – аналітики протягом року вчили штучний інтелект повторювати за експертами та розрізняти новини з хибною аргументацією та ті, які грають на людських емоціях. Далі – в мережу кожне слово потрапляє закодоване. Воно має свій порядковий номер, а на результат впливає порядок слів.

«Мережа фактично запамятовує стан, у якому вона знаходиться, залежно від того, які слова їй зустрічалися до того. На основі просто масиву цифр –це 1200 цифр, вона може сказати, що це за новина», – говорить аналітик проекту з розробки комп’ютерної нейромережі Надія Романенко.

За словами розробників, нині продукт ще в стадії доробки. Користувачі ще не можуть самостійно залити новини для перевірки на маніпуляції. Проте, система може працювати краще за умови розширення бази даних.

А поки програмісти та аналітики працюють над удосконаленням нейромережі, не зайвим було б кожному самостійно слідкувати, яку інформацію вона споживає. Це називається інформаційною гігієною. Для того, щоб вашими емоціями не маніпулювали, окрім галасливих заголовків та зміни настрою, потрібно слідкувати за логікою викладення тексту.

«Треба весь час слідкувати за логікою повідомлення. Коли розказують про щось одне, потім перескакують на якусь іншу тему, а потім ще роблять якісь не пов’язані висновки. Часто в таких новинах є такі стандартні фрази – «всім відомо», «як ми давно вже всі знаємо», «очевидно», – пояснює керівник напрямку «Журналістика даних» порталу texty.org.ua Анатолій Бондаренко.

Варто критично ставитись до інформації, яку ми споживаємо. Особливо з Інтернету. Критично ставтеся до новин та публічних людей, перевіряйте інформацію з різних джерел та не користуйтеся невідомими чи сумнівними ресурсами. І маніпулювати вашою думкою зловмисникам буде набагато складніше.

Також дивіться Російська пропаганда вигадала 3 міфи про український прапор

Як виявити маніпуляцію в ЗМІ: практичні поради [ВІДЕО]

0 - 0 Коментувати

Штучний інтелект виявляє маніпулятивні новини. Завдяки новітнім розробкам, українці склали антирейтинг псевдовидань, які маніпулюють фактами та закликають до антиукраїнської позиції. Як працює нейромережа та як самостійно розпізнати маніпуляцію у ЗМІ? В темі розбиралася Ксенія Богуславська.

пропаганда

Аналітики видання «Тексти» проаналізували понад два мільйони статей з сотень інтернет-ресурсів. Серед них були ті, що знаходяться в Росії, на тимчасово окупованих територіях та в Україні. За даними дослідників, щомісяця такі сайти сумарно мають понад 50 мільйонів переглядів.

Вручну весь цей масив інформації перевірити майже неможливо. Тому аналітики вирішили навчити комп’ютерну нейромережу робити це в автоматичному режимі. Для цього вони звернулися за експертною думкою до редакторів провідних видань з питанням – що таке маніпуляція? У фокус-групі брав участь і шеф-редактор «Ранку у Великому Місті» Костянтин Ігнатчук.

«Перша ознака маніпуляції, яка може бути в новинах – це дуже кричучий заголовок, наприклад, про зраду. Далі, залежно від того, хто які задачі ставить перед собою в роботі з цією новиною, можуть перекручувати факти, частину фактів, не договорювати або взагалі говорити якісь неправдиві речі. І таким чином намагатися вплинути на аудиторію, сформувати в них певну думку, певні переконання, якісь страхи чи навіть сіяти паніку», – пояснює він.

Також дивіться Кремль платить шалені гроші пропагандистам, які вихваляють Путіна

Наступний крок – аналітики протягом року вчили штучний інтелект повторювати за експертами та розрізняти новини з хибною аргументацією та ті, які грають на людських емоціях. Далі – в мережу кожне слово потрапляє закодоване. Воно має свій порядковий номер, а на результат впливає порядок слів.

«Мережа фактично запамятовує стан, у якому вона знаходиться, залежно від того, які слова їй зустрічалися до того. На основі просто масиву цифр –це 1200 цифр, вона може сказати, що це за новина», – говорить аналітик проекту з розробки комп’ютерної нейромережі Надія Романенко.

За словами розробників, нині продукт ще в стадії доробки. Користувачі ще не можуть самостійно залити новини для перевірки на маніпуляції. Проте, система може працювати краще за умови розширення бази даних.

А поки програмісти та аналітики працюють над удосконаленням нейромережі, не зайвим було б кожному самостійно слідкувати, яку інформацію вона споживає. Це називається інформаційною гігієною. Для того, щоб вашими емоціями не маніпулювали, окрім галасливих заголовків та зміни настрою, потрібно слідкувати за логікою викладення тексту.

«Треба весь час слідкувати за логікою повідомлення. Коли розказують про щось одне, потім перескакують на якусь іншу тему, а потім ще роблять якісь не пов’язані висновки. Часто в таких новинах є такі стандартні фрази – «всім відомо», «як ми давно вже всі знаємо», «очевидно», – пояснює керівник напрямку «Журналістика даних» порталу texty.org.ua Анатолій Бондаренко.

Варто критично ставитись до інформації, яку ми споживаємо. Особливо з Інтернету. Критично ставтеся до новин та публічних людей, перевіряйте інформацію з різних джерел та не користуйтеся невідомими чи сумнівними ресурсами. І маніпулювати вашою думкою зловмисникам буде набагато складніше.

Також дивіться Російська пропаганда вигадала 3 міфи про український прапор

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

06.12.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: