За даними соціологічного опитування Центру Разумкова, майже кожен другий українець майже не бачить в Україні політичних лідерів, які могли б ефективно керувати країною. Така статистика породжує розмови про можливість приходу до влади в Україні не політика, а людини з іншої сфери.
Наступні президентські вибори в Україні відбудуться трохи більше, ніж за рік. На думку соціологів, в Україні є чіткий запит на нових лідерів, причому лідерів – не політиків. Євромайдан так і не привів до зміни в країні політичних еліт. Повільні реформи ще більше підсилили розчарування суспільства в нинішній владі. На сьогодні половина українців взагалі не довіряє жодному політику чи політичній силі в країні.
На користь кандидатів-зірок говорить їхня майже стовідсоткова впізнаваність у суспільстві, відсутність антирейтингу та досвід обрання таких лідерів у інших країнах. Президент США Дональд Трамп – класичний несистемний кандидат, який здобув перемогу на хвилі розчарування в політичній еліті. Але ще більш яскравий приклад для Америки – це Рональд Рейган, який в минулому був актором кіно, але зміг стати одним із найуспішніших президентів США.
На думку фахівців, рецепт успіху на виборах для кандидатів-не політиків досить простий: гроші, доступ до національних ЗМІ, ефективна команда та вступ у виборчу кампанію в останній момент, щоб не отримувати заздалегідь порцію критики та перебувати в тіні, поки традиційні учасники перегонів будуть критикувати один одного.
І Святослав Вакарчук, і Володимир Зеленський володіють непоганими стартовими позиціями для занурення у політичні баталії, наголошують експерти. Шоумен Зеленський вже зареестрував партію, співзвучну з назвою серіалу «Слуга народу», в якому він зіграв головну роль. Серіал так і розпочинався: з емоційної промови персонажа Зеленського, звичайного вчителя, про те, як дістали його українські політики. Ця промова згодом зробила з нього президента. Тобто канва політичної кампанії у коміка вже готова. Але, за прогнозами фахівців, його головна мета – парламентські, а не президентські вибори, і перетворення виборчої компанії на шоу.
«Зеленського багато хто підозрює у тому, що він може працювати в інтересах телеканалу «1+1», пана Коломойського. Плюс це розкрутка на парламентські вибори», – вважає політолог Володимир Фесенко.
Вакарчук, порівняно с Зеленським, більш серйозний та небезпечний для нинішнього політикуму кандидат. Співак уже був депутатом Верховної Ради, але розчарувався в політиці і самостійно склав мандат. Після Євромайдану Вакарчук наголосив, що більше не буде стояти осторонь процесів, які відбуваються у країні. Співак зараз навчається політичному лідерству в Стенфордському університеті та старанно спростовує наявність у нього президентських амбіцій. Але це не завадило йому вже представити власну політичну програму, в якій знайшлося місце і створенню антикорупційного суду, і зміні складу ЦВК, і реформі СБУ, і іншим намірам.
І Вакарчука, і Зеленського дехто розглядає як можливих технічних кандидатів, необхідних для відвертання уваги виборців. Утім, нині перспективи несистемного кандидата не такі й примарні. Так, зірок шоу-бізнесу будуть критикувати за відсутність політичного, управлінського досвіду, неготовність керувати країною в умовах військового конфлікту. Але для українців характерне емоційне голосування та швидке створення для себе образу месії, який прийде і вирішить всі проблеми.