УКР
УКР

Video: Політики маніпулюють громадською думкою: як не дати себе ошукати

Політики маніпулюють громадською думкою. Шеф-редактор «Ранку у Великому Місті» Костянтин Ігнатчук продовжує препарувати передвиборчі технології. І сьогодні чергова порція порад, як розпізнати відверті маніпуляції та не дати себе ошукати.

маніпуляція свідомістю

Як свідчить одне із останніх соціологічних опитувань, дві третини українців найбільше турбує війна. Це й не дивно. Кожен з нас або втратив на Донбасі когось із близьких чи друзів, або став переселенцем через бойові дії.

Політики різного масштабу намагаються розіграти карту війни на майбутніх парламентських та президентських виборах. Із мільйонів телевізорів та білбордів вони, перекрикуючи одне одного, обіцяють закінчити війну. Але ті, хто це обіцяють, або абсолютно не розуміють, що ж відбувається на Донбасі, або свідомо готові зрадити Батьківщину і всіх нас.

Бойові дії на сході України почалися відразу після захоплення Росією Криму. Активна підготовка до війни на Донбасі почалася з лютого 2014 року. Тоді з території Росії в Донецьк, Луганськ, Харків, Одесу та інші міста безперешкодно автобусами завозили російських бойовиків, які організовували масові заворушення, захоплення адміністративних будівель та регіональних управлінь МВС та СБУ. А вже 12 квітня диверсійно-розвідувальна група Головного розвідуправління Генштабу Росії на чолі з полковником Ігорем Гіркіним на псевдонім «Стрєлков» захопила держустанови в місті Слов’янськ. Так почалася війна. Тоді ж були й перші вбивства та катування. Президентські вибори в Україні пройшли більш ніж на місяць пізніше – 25 травня 2014 року.

Далі були обстріли українських позицій «Градами» з російської території, вторгнення російських танків, криваві котли в Іловайську та Дебальцево. І ще – мільйони біженців.

Тепер щодо критики Мінських угод. Справді, угоди нікудишні. Але на той момент потрібно було зупинити російські танки, дати нашим військовим передишку, аби перегрупуватися і набратися сил. І таку передишку вони отримали. Власне, те, що лінія фронту проходить по території Луганської та Донецької областей, а не глибше, ми маємо завдячувати саме Мінську.

Тепер, що стосується тих, хто закликає не панькатися, а рішучим ударом викинути окупантів з нашої землі. Таке можуть казати або ті, хто не володіє повною інформацією про ситуацію на фронті, або провокатори. За даними нашої розвідки, на території ОРДЛО Росія сконцентрувала величезну кількість важкої техніки та утримує не менше ніж 30 тисяч терористів та найманців у повній бойовій готовності. Крім того, Україна фактично оточена російськими військами з трьох боків. На сході, біля кордону з Україною, Росія тримає кілька ударних танкових дивізій, ракетні бригади, авіабази тощо. На півдні нашпигований зброєю окупований Крим. Кількатисячний російський контингент знаходиться у Придністров’ї. Крім того, восени минулого року Росія під виглядом навчань перекинула в Білорусь цілу армію, і ці війська залишаються там досі, готові вдарити з півночі. Якщо Україна піде у наступ на Донбасі, Росія обов’язково піде на повномасштабне вторгнення.

А що ж стосується тих, хто говорить про нову стратегію встановлення миру на Донбасі, то на даний момент такою стратегією може бути лише цілковита здача всіх інтересів України і потрапляння у повну залежність від агресора. Бо Росії не потрібен Донбас. Їй потрібна вся Україна. План Кремля такий: змусити Україну прийняти окуповані території назад, але так, щоб Київ не мав абсолютно ніякого контролю над ними. Більше того, ОРДЛО повинні мати право вето на всі важливі для України рішення як у внутрішній, так і у зовнішній політиці. Фактично це прихована окупація. І ті, хто кричатиме, що готові піти на це заради миру, – провокатори і зрадники.

Тож не дайте себе ошукати, не вірте на слово політикам.

Дивіться також: Політики вдаються до різних технологій маніпуляції людьми перед виборами

Політики маніпулюють громадською думкою: як не дати себе ошукати

0 - 0 Коментувати

Політики маніпулюють громадською думкою. Шеф-редактор «Ранку у Великому Місті» Костянтин Ігнатчук продовжує препарувати передвиборчі технології. І сьогодні чергова порція порад, як розпізнати відверті маніпуляції та не дати себе ошукати.

маніпуляція свідомістю

Як свідчить одне із останніх соціологічних опитувань, дві третини українців найбільше турбує війна. Це й не дивно. Кожен з нас або втратив на Донбасі когось із близьких чи друзів, або став переселенцем через бойові дії.

Політики різного масштабу намагаються розіграти карту війни на майбутніх парламентських та президентських виборах. Із мільйонів телевізорів та білбордів вони, перекрикуючи одне одного, обіцяють закінчити війну. Але ті, хто це обіцяють, або абсолютно не розуміють, що ж відбувається на Донбасі, або свідомо готові зрадити Батьківщину і всіх нас.

Бойові дії на сході України почалися відразу після захоплення Росією Криму. Активна підготовка до війни на Донбасі почалася з лютого 2014 року. Тоді з території Росії в Донецьк, Луганськ, Харків, Одесу та інші міста безперешкодно автобусами завозили російських бойовиків, які організовували масові заворушення, захоплення адміністративних будівель та регіональних управлінь МВС та СБУ. А вже 12 квітня диверсійно-розвідувальна група Головного розвідуправління Генштабу Росії на чолі з полковником Ігорем Гіркіним на псевдонім «Стрєлков» захопила держустанови в місті Слов’янськ. Так почалася війна. Тоді ж були й перші вбивства та катування. Президентські вибори в Україні пройшли більш ніж на місяць пізніше – 25 травня 2014 року.

Далі були обстріли українських позицій «Градами» з російської території, вторгнення російських танків, криваві котли в Іловайську та Дебальцево. І ще – мільйони біженців.

Тепер щодо критики Мінських угод. Справді, угоди нікудишні. Але на той момент потрібно було зупинити російські танки, дати нашим військовим передишку, аби перегрупуватися і набратися сил. І таку передишку вони отримали. Власне, те, що лінія фронту проходить по території Луганської та Донецької областей, а не глибше, ми маємо завдячувати саме Мінську.

Тепер, що стосується тих, хто закликає не панькатися, а рішучим ударом викинути окупантів з нашої землі. Таке можуть казати або ті, хто не володіє повною інформацією про ситуацію на фронті, або провокатори. За даними нашої розвідки, на території ОРДЛО Росія сконцентрувала величезну кількість важкої техніки та утримує не менше ніж 30 тисяч терористів та найманців у повній бойовій готовності. Крім того, Україна фактично оточена російськими військами з трьох боків. На сході, біля кордону з Україною, Росія тримає кілька ударних танкових дивізій, ракетні бригади, авіабази тощо. На півдні нашпигований зброєю окупований Крим. Кількатисячний російський контингент знаходиться у Придністров’ї. Крім того, восени минулого року Росія під виглядом навчань перекинула в Білорусь цілу армію, і ці війська залишаються там досі, готові вдарити з півночі. Якщо Україна піде у наступ на Донбасі, Росія обов’язково піде на повномасштабне вторгнення.

А що ж стосується тих, хто говорить про нову стратегію встановлення миру на Донбасі, то на даний момент такою стратегією може бути лише цілковита здача всіх інтересів України і потрапляння у повну залежність від агресора. Бо Росії не потрібен Донбас. Їй потрібна вся Україна. План Кремля такий: змусити Україну прийняти окуповані території назад, але так, щоб Київ не мав абсолютно ніякого контролю над ними. Більше того, ОРДЛО повинні мати право вето на всі важливі для України рішення як у внутрішній, так і у зовнішній політиці. Фактично це прихована окупація. І ті, хто кричатиме, що готові піти на це заради миру, – провокатори і зрадники.

Тож не дайте себе ошукати, не вірте на слово політикам.

Дивіться також: Політики вдаються до різних технологій маніпуляції людьми перед виборами

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

10.09.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: