УКР
УКР

Video: Як хлопець із норвезької глибинки став «королем» світового біатлону

Більше ніж 100 особистих перемог та 20 років беззаперечної світової першості – легендарний норвежець Уле-Ейнар Бйорндален по праву вважається "королем" біатлону. Він став іконою зимових видів спорту та рекордсменом за кількістю олімпійських медалей.

Сходження на спортивний Олімп нового «короля» біатлону – Уле-Ейнара Бйорндалена – у японському Наґано у 1998 році стало несподіванкою для багатьох. Тоді ще маловідомий норвежець уперше завоював золоту олімпійську медаль, за кількістю яких згодом став абсолютним рекордсменом у світі. У Наґано зухвалий скандинавець випередив найближчого переслідувача – свого земляка Фруде Андресена – у спринтерській гонці більше ніж на хвилину! Такий результат шокував багатьох, але не самого Бйорндалена, який після цієї блискучої перемоги на довгих 20 років закріпив за собою звання найсильнішого біатлоніста планети.

Уле-Ейнар Бйорндален з'явився на світ 27 січня 1974 року у норвезькому місті Драммен. Навчанням хлопець цікавився мало, приділяючи більше уваги спорту. Уле займався футболом, гандболом, велоспортом, легкою атлетикою та навіть метанням спису. У біатлон Бйорндален потрапив доволі пізно. Одягнути лижі та взяти до рук гвинтівку 12-річного хлопця змусив старший брат Даг, який вже кілька років займався біатлоном. Згодом до них приєднався і молодший із Бйорндаленів – Ханс-Антон, який разом із Уле склав кістяк національної збірної Норвегії.

Фізично міцний та фактурний Уле-Ейнар виділявся хорошою швидкістю та витривалістю. Талант хлопця розкрився доволі швидко. Уже в підлітковому віці після кількох змагань на нього звернули увагу авторитетні норвезькі тренери. Бйорндален став займатися у найкращих академіях Норвегії й незабаром дебютував на юніорських Чемпіонатах світу. Після низки гучних звитяг стало зрозуміло: Уле переріс рівень однолітків, тож 16-річного хлопця перевели у дорослу команду. Проте єдиним слабким місцем юного біатлоніста залишалася його стрільба. Ейнеру довелося багато працювати не тільки на стрільбищі – 5 разів на тиждень по 2 рази на день, але й із психологом. Бйорндален став справжнім снайпером, що разом із високою швидкістю зробило його майже невразливим.

У 18 років Бйорндален вже провів кілька гонок на етапах Кубка світу. А вже за рік талановитий юнак у складі Національної збірної Норвегії дебютував на Олімпійських іграх 1994 року в Ліллехаммері. Проте тоді Ейнеру забракло досвіду для досягнення високих результатів, тож на домашній Олімпіаді він не здобув жодної медалі. Провівши пару сезонів у компанії іменитих конкурентів, Уле швидко підібрав ключі до перемог. У 1997 році на світовій першості у Кракові норвежець уперше виграв медаль в особистій гонці – «бронзу» в спринті.

На Олімпіаді в Наґано у 1998 році Уле вперше став олімпійським чемпіоном. Статус найкращого норвежець підтвердив і за чотири роки на Олімпіаді у Солт-Лейк-Сіті. Бйорндален виграв чотири гонки із чотирьох можливих, що досі залишається недосяжним світовим рекордом. На наступних трьох Олімпіадах Бйорндален незмінно брав медалі. Особливо вражає успіх Ейнера під час Олімпіади у Сочі у 2014 році, де він у 40 років піднявся на найвищий п’єдестал пошани двічі.

Рано чи пізно правлінню кожного короля приходить кінець. У свої 44 роки Уле-Ейнар ще знаходить сили виступати на найвищому рівні, проте з кожним роком результати залишають бажати кращого. Після Олімпіади у Сочі Бйорндален ще міг високо тримати планку на етапах Кубка та Чемпіонату світу, завоювавши нагороди різного достоїнства. Однак напередодні нещодавніх Олімпійських ігор у Пхьончхані Федерація біатлону Норвегії залишила Ейнара за бортом змагань, відправивши фактично його на пенсію. Так у біатлоні завершилася ціла епоха. Епоха на ім’я «Уле-Ейнер Бйорндален».

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Як скромна дівчина з Тернополя стала королевою світового біатлону

Як хлопець із норвезької глибинки став «королем» світового біатлону

0 - 0 Коментувати

Більше ніж 100 особистих перемог та 20 років беззаперечної світової першості – легендарний норвежець Уле-Ейнар Бйорндален по праву вважається “королем” біатлону. Він став іконою зимових видів спорту та рекордсменом за кількістю олімпійських медалей.

Сходження на спортивний Олімп нового «короля» біатлону – Уле-Ейнара Бйорндалена – у японському Наґано у 1998 році стало несподіванкою для багатьох. Тоді ще маловідомий норвежець уперше завоював золоту олімпійську медаль, за кількістю яких згодом став абсолютним рекордсменом у світі. У Наґано зухвалий скандинавець випередив найближчого переслідувача – свого земляка Фруде Андресена – у спринтерській гонці більше ніж на хвилину! Такий результат шокував багатьох, але не самого Бйорндалена, який після цієї блискучої перемоги на довгих 20 років закріпив за собою звання найсильнішого біатлоніста планети.

Уле-Ейнар Бйорндален з’явився на світ 27 січня 1974 року у норвезькому місті Драммен. Навчанням хлопець цікавився мало, приділяючи більше уваги спорту. Уле займався футболом, гандболом, велоспортом, легкою атлетикою та навіть метанням спису. У біатлон Бйорндален потрапив доволі пізно. Одягнути лижі та взяти до рук гвинтівку 12-річного хлопця змусив старший брат Даг, який вже кілька років займався біатлоном. Згодом до них приєднався і молодший із Бйорндаленів – Ханс-Антон, який разом із Уле склав кістяк національної збірної Норвегії.

Фізично міцний та фактурний Уле-Ейнар виділявся хорошою швидкістю та витривалістю. Талант хлопця розкрився доволі швидко. Уже в підлітковому віці після кількох змагань на нього звернули увагу авторитетні норвезькі тренери. Бйорндален став займатися у найкращих академіях Норвегії й незабаром дебютував на юніорських Чемпіонатах світу. Після низки гучних звитяг стало зрозуміло: Уле переріс рівень однолітків, тож 16-річного хлопця перевели у дорослу команду. Проте єдиним слабким місцем юного біатлоніста залишалася його стрільба. Ейнеру довелося багато працювати не тільки на стрільбищі – 5 разів на тиждень по 2 рази на день, але й із психологом. Бйорндален став справжнім снайпером, що разом із високою швидкістю зробило його майже невразливим.

У 18 років Бйорндален вже провів кілька гонок на етапах Кубка світу. А вже за рік талановитий юнак у складі Національної збірної Норвегії дебютував на Олімпійських іграх 1994 року в Ліллехаммері. Проте тоді Ейнеру забракло досвіду для досягнення високих результатів, тож на домашній Олімпіаді він не здобув жодної медалі. Провівши пару сезонів у компанії іменитих конкурентів, Уле швидко підібрав ключі до перемог. У 1997 році на світовій першості у Кракові норвежець уперше виграв медаль в особистій гонці – «бронзу» в спринті.

На Олімпіаді в Наґано у 1998 році Уле вперше став олімпійським чемпіоном. Статус найкращого норвежець підтвердив і за чотири роки на Олімпіаді у Солт-Лейк-Сіті. Бйорндален виграв чотири гонки із чотирьох можливих, що досі залишається недосяжним світовим рекордом. На наступних трьох Олімпіадах Бйорндален незмінно брав медалі. Особливо вражає успіх Ейнера під час Олімпіади у Сочі у 2014 році, де він у 40 років піднявся на найвищий п’єдестал пошани двічі.

Рано чи пізно правлінню кожного короля приходить кінець. У свої 44 роки Уле-Ейнар ще знаходить сили виступати на найвищому рівні, проте з кожним роком результати залишають бажати кращого. Після Олімпіади у Сочі Бйорндален ще міг високо тримати планку на етапах Кубка та Чемпіонату світу, завоювавши нагороди різного достоїнства. Однак напередодні нещодавніх Олімпійських ігор у Пхьончхані Федерація біатлону Норвегії залишила Ейнара за бортом змагань, відправивши фактично його на пенсію. Так у біатлоні завершилася ціла епоха. Епоха на ім’я «Уле-Ейнер Бйорндален».

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Як скромна дівчина з Тернополя стала королевою світового біатлону

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

02.03.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: