Чим ближче до виборів – тим більше публікують різноманітних соціальних опитувань, які моделюють результати голосування. Розгортається справжня битва соціологів. При цьому різні соціологи малюють різних фаворитів передвиборчої гонки. Тож чи варто довіряти опитуванням напередодні виборів, і як вони можуть ввести в оману?
На сьогодні в Україні існує близько 30 постійно діючих соціологічних компаній. Але назвати їхню точну кількість експерти не беруться. Соціологічні компанії можуть створювати спеціально під вибори або під штаб певного кандидата чи партії. Соціологічне опитування – такий самий елемент передвиборчої кампанії, як і реклама або зустрічі з виборцями. Тому способів маніпуляції соціологічними даними чимало. Починаючи від простого вигадування потрібних результатів.
Аби відрізнити реально працюючі соціологічні компанії від фейкових, експерти радять звертати увагу на такі факти: чи існує в організації, яка проводила опитування, офіційний сайт, і скільки років вона працює. Перевірити, чи є ця організація членом професійних асоціацій, скільки людей було опитано і у яких регіонах країни. Чи проводила організація політичні дослідження у міжвиборчий період, наскільки часто компанія згадується у ЗМІ.
Утім, експерти зазначають: навіть найбільш авторитетним соціологічним компаніям України опитування громадської думки напередодні виборів замовляють насамперед політичні сили. У країнах Заходу, наприклад, соціологічні дані, у першу чергу, замовляють ЗМІ. Але в Україні це рідкість, бо у вітчизняних медіа елементарно не вистачає грошей. От і виходить, що замовник, тобто партія або кандидат, мають змогу публікувати лише вигідну їм частину дослідження. Вибірка передвиборчих рейтингів, як правило, містить результати за трьома показниками: від загальної кількості опитаних, від кількості тих, хто визначився, і тих, хто визначився і прийде на вибори. Найпростіша маніпуляція – для одного кандидата опублікувати результати від тих, хто визначився, а для іншого – від загальної кількості опитаних. Саме за такою схемою нам кажуть із телевізорів про начебто перших у рейтингу.
Також маніпуляції можуть бути закладені в організації самого опитування. Наприклад, в одних регіонах, де електорат замовника переважає, опитають більшу кількість людей, в інших, де він навпаки програє, – меншу. Чи взагалі у соцопитування можуть не включити кількох рейтингових кандидатів.
Значна проблема, на думку фахівців, ще й у тому, що український виборець любить голосувати за переможця. Наприклад, виборець бачить рейтинг, згідно з яким симпатичний йому кандидат буцімто програє, тож виборець може змінити думку або взагалі не йде на вибори. Мовляв, навіщо ходити на вибори, щоб проголосувати за того, хто все одно програє. Технологи цим користуються і підсовують виборцю якомога більше опитувань, в яких в окремого кандидата найбільший рейтинг. Тут спрацьовує стадний інстинкт, мовляв, більшість же не може помилятися.
Вибори – це час нарешті увімкнути голову, аби не стати жертвою маніпуляцій. Забутьте про рейтинг політиків, ніякого рейтингу не існує, поки усі бюлетені з урн для голосування не пораховані. А для того, щоб вирішити, як саме заповнити цей бюлетень, ні на які опитування звертати увагу не варто.
Дивіться також: Політики маніпулюють громадською думкою: як не дати себе ошукати